Proverbs 14
1 Wise women build houses: but a foolish one digs [hers] down with her hands.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 He that walks uprightly fears the Lord; but he that is perverse in his ways shall be dishonoured.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 Out of the mouth of fools [comes] a rod of pride; but the lips of the wise preserve them.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where no oxen are, the cribs are clean; but where there is abundant produce, the strength of the ox is apparent.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 A faithful witness does not lie; but an unjust witness kindles falsehoods.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 You shall seek wisdom with bad men, and shall not find it; but discretion is easily available with the prudent.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 All things are adverse to a foolish man; but wise lips are the weapons of discretion.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of the prudent will understand their ways; but the folly of fools leads astray.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 The houses of transgressors will need purification; but the houses of the just are acceptable.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 [If] a man's mind is intelligent, his soul is sorrowful; and when he rejoices, he has no fellowship with pride.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The houses of ungodly men shall be utterly destroyed; but the tabernacles of them that walk uprightly shall stand.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 There is a way which seems to be right with men, but the ends of it reach to the depths of hell. (questioned)
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Grief mingles not with mirth; and joy in the end comes to grief.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 A stout-hearted [man] shall be filled with his own ways; and a good man with his own thoughts.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 The simple believes every word: but the prudent man betakes himself to afterthought.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A wise man fears, and departs from evil; but the fool trusts in himself, and joins himself with the transgressor.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 A passionate man acts inconsiderately; but a sensible man bears up under many things.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 Fools shall have mischief for their portion; but the prudent shall take fast hold of understanding.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 Evil men shall fall before the good; and the ungodly shall attend at the gates of the righteous.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 Friends will hate poor friends; but the friends of the rich are many.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 He that dishonours the needy sins: but he that has pity on the poor is most blessed.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 They that go astray devise evils: but the good devise mercy and truth. The framers of evil do not understand mercy and truth: but compassion and faithfulness are with the framers of good.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 With every one [who is] careful there is abundance: but the pleasure-taking and indolent shall be in lack.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 A prudent man is the crown of the wise: but the occupation of fools is evil.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A faithful witness shall deliver a soul from evil: but a deceitful [man] kindles falsehoods.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 In the fear of the Lord is strong confidence: and he leaves his children a support.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The commandment of the Lord is a fountain of life; and it causes [men] to turn aside from the snare of death.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 In a populous nation is the glory of a king: but in the failure of people is the ruin of a prince.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 A man slow to wrath abounds in wisdom: but a man of impatient spirit is very foolish.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 A meek-spirited man is a healer of the heart: but a sensitive heart is a corruption of the bones.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 He that oppresses the needy provokes his Maker: but he that honours him has pity upon the poor.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 The ungodly shall be driven away in his wickedness: but he who is secure in his own holiness is just.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 There is wisdom in the good heart of a man: but in the heart of fools it is not discerned.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Righteousness exalts a nation: but sins diminish tribes.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 An understanding servant is acceptable to a king; and by his good behaviour he removes disgrace.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
