< Deuteronomy 21 >
1 And if one be found slain with the sword in the land, which the Lord your God gives you to inherit, having fallen in the field, and they do not know who has struck [him];
Коли на землі, яку дає тобі Господь, Бог твій на володіння, буде зна́йдений забитий, що впав на полі, і не буде відо́мим, хто́ вбив його,
2 your elders and your judges shall come forth, and shall measure the distances of the cities round about the slain man:
то повиходять старші твої та судді твої, та й виміряють до тих міст, що навколо забитого.
3 and it shall be that the city which is nearest to the slain man the elders of that city shall take a heifer of the herd, which has not laboured, and which has not borne a yoke.
І станеться, коли довідаються про місто, найближче до забитого, то ві́зьмуть старші́ того міста телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не тягана в ярмі.
4 And the elders of that city shall bring down the heifer into a rough valley, which has not been tilled and is not sown, and they shall kill the heifer in the valley.
І старші того міста зведуть ту телицю до долини висиха́ючого потоку, що на ньому не о́рано, і що він не засіюваний, і там у долині висиха́ючого потоку переріжуть шию тій телиці.
5 And the priests the Levites shall come, because the Lord God has chosen them to stand by him, and to bless in his name, and by their word shall every controversy and every stroke be [decided].
І піді́йдуть священики, Левієві сини, — бо їх вибрав Господь, Бог твій, щоб служили Йому, і щоб благословляли Господнім Ім'я́м, і за їхніми словами буде рішатися всяка супере́чка та всяка пораза.
6 And all the elders of that city who draw near to the slain man shall wash their hands over the head of the heifer which was slain in the valley;
І всі старші́ того міста, найближчі до забитого, умиють свої руки над телицею, що в долині висиха́ючого потоку їй перерізана шия.
7 and they shall answer and say, Our hands have not shed this blood, and our eyes have not seen [it].
І освідчать вони та й скажуть: „Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.
8 Be merciful to your people Israel, whom you have redeemed, O Lord, that innocent blood may not be charged on your people Israel: and the blood shall be atoned for to them.
Прости наро́дові своє́му, Ізра́їлеві, якого Ти, Господи, викупив, і не дай неповинної крови посеред народу Свого, Ізраїля“, І буде про́щена їм та кров.
9 And you shall take away innocent blood from amongst you, if you should do that which is good and pleasing before the Lord your God.
А ти усунеш неповинну кров з-посеред себе, коли робитимеш справедливе в Господніх оча́х.
10 And if when you go out to war against your enemies, the Lord your God should deliver them into your hands, and you should take their spoil,
Коли ти ви́йдеш на війну на ворогів своїх, і Господь, Бог твій, дасть їх у твою руку, і ти пополо́ниш із них полоне́них,
11 and should see amongst the spoil a woman beautiful in countenance, and should desire her, and take her to yourself for a wife,
і побачиш серед полоне́них гарновиду жінку, і вподобаєш її собі, і ві́зьмеш собі за жінку,
12 and should bring her within your house: then shall you shave her head, and pare her nails;
то впровадиш її до сере́дини свого дому, а вона ого́лить свою голову й обітне свої нігті.
13 and shall take away her garments of captivity from off her, and she shall abide in your house, and shall bewail her father and mother the days of a month; and afterwards you shall go in to her and dwell with her, and she shall be your wife.
І зді́йме вона з себе одіж полону́ свого, і осяде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька свого та матір свою місяць ча́су, а по тому ти вві́йдеш до неї й станеш їй чоловіком, і вона стане тобі за жінку.
14 And it shall be if you do not delight in her, you shall send her out free; and she shall not by any means be sold for money, you shall not treat her contemptuously, because you have humbled her.
І станеться, коли ти потім не полюбиш її, то відпустиш її за її волею, а продати — не продаси її за срібло, і не будеш пово́дитися з нею як з невільницею, бо ти жив із нею.
15 And if a man have two wives, the one loved and the other hated, and both the loved and the hated should have born him [children], and the son of the hated should be firstborn;
Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна знена́виджена, і вони вродять йому синів, та кохана й та знена́виджена, і буде перворідний син від знена́видженої,
16 then it shall be that whenever he shall divide by inheritance his goods to his sons, he shall not be able to give the right of the firstborn to the son of the loved one, having overlooked the son of the hated, which is the firstborn.
то станеться того дня, коли він робитиме синів своїх спадкоємцями того, що́ буде його, то не зможе він зробити перворідним сина тієї коханої за життя того перворідного сина знена́видженої,
17 But he shall acknowledge the firstborn of the hated one to give to him double of all things which shall be found by him, because he is the first of his children, and to him belongs the birthright.
але за перворідного визнає сина знена́видженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього зна́йдеться, бо він початок сили його, — його право перворі́дства.
18 And if any man has a disobedient and contentious son, who hearkens not to the voice of his father and the voice of his mother, and they should correct him, and he should not listen to them;
Коли хто матиме неслухняного й непокірного сина, що не слухається голосу батька свого та голосу своєї матері, і докоря́тимуть йому, а він не буде їх слухатися,
19 then shall his father and his mother take hold of him, and bring him forth to the elders of his city, and to the gate of the place:
то ба́тько його та мати його схо́плять його, і приведуть його до старши́х його міста та до брами того місця.
20 and they shall say to the men of their city, This our son is disobedient and contentious, he hearkens not to our voice, he is a reveler and a drunkard.
І скажуть вони до старших міста його: „Оцей наш син неслухня́ний та непокі́рний, — він не слухає голосу нашого, ласу́н та п'яни́ця“.
21 And the men of his city shall stone him with stones, and he shall die; and you shall remove the evil one from yourselves, and the rest shall hear and fear.
І всі люди його міста заки́дають його камінням, — і він помре. І вигубиш те зло з-посеред себе, а ввесь Ізраїль буде слухатися й буде боятися.
22 And if there be sin in any one, [and] the judgement of death [be upon him], and he be put to death, and you hang him on a tree:
А коли буде на кому гріх смертного при́суду, і буде він убитий, і ти повісиш його на де́реві,
23 his body shall not remain all night upon the tree, but you shall by all means bury it in that day; for every one that is hanged on a tree is cursed of God; and you shall by no means defile the land which the Lord your God gives you for an inheritance.
то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.