Psalms 80
1 For the end, for alternate [strains], a testimony for Asaph, a Psalm concerning the Assyrian. Attend, O Shepherd of Israel, who guidest Joseph like a flock; thou who sittest upon the cherubs, manifest thyself;
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 before Ephraim and Benjamin and Manasse, stir up thy power, and come to deliver us.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Turn us, O God, and cause thy face to shine; and we shall be delivered.
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 O Lord God of hosts, how long art thou angry with the prayer of thy servant?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Thou wilt feed us with bread of tears; and wilt cause us to drink tears by measure.
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 Thou has made us a strife to our neighbours; and our enemies have mocked at us.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Turn us, O Lord God of hosts, and cause thy face to shine; and we shall be saved. (Pause)
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Thou hast transplanted a vine out of Egypt: thou hast cast out the heathen, and planted it.
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 Thou madest a way before it, and didst cause its roots to strike, and the land was filled [with it].
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Its shadow covered the mountains, and its shoots [equalled] the goodly cedars.
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 It sent forth its branches to the sea, and its shoots to the river.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Wherefore hast thou broken down its hedge, while all that pass by the way pluck it?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 The boar out of the wood has laid it waste, and the wild beast has devoured it.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 O God of hosts, turn, we pray thee: look on [us] from heaven, and behold and visit this vine;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 and restore that which thy right hand has planted: and look on the son of man whom thou didst strengthen for thyself.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 [It is] burnt with fire and dug up: they shall perish at the rebuke of thy presence.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Let thy hand be upon the man of thy right hand, and upon the son of man whom thou didst strengthen for thyself.
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 So will we not depart from thee: thou shalt quicken us, and we will call upon thy name.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Turn us, O Lord God of hosts, and make thy face to shine; and we shall be saved.
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
