< Proverbs 7 >
1 [My] son, keep my words, and hide with thee my commandments. [My] son, honour the Lord, and thou shalt be strong; and fear none but him:
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 keep my commandments, and thou shalt live; and [keep] my words as the pupils of [thine] eyes.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 And bind them on thy fingers, and write [them] on the table of thine heart.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Say that wisdom is thy sister, and gain prudence as an acquaintance for thyself;
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 that she may keep thee from the strange and wicked woman, if she should assail thee with flattering words.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 For she looks from a window out of her house into the streets, at one whom she may see of the senseless ones, a young man void of understanding,
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 passing by the corner in the passages near her house,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 and speaking, in the dark of the evening,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 when there happens [to be] the stillness of night and of darkness:
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 and the woman meets him having the appearance of a harlot, that causes the hearts of young men to flutter.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 And she is fickle, and debauched, and her feet abide not at home.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 For at one time she wanders without, and at [another] time she lies in wait in the streets, at every corner.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Then she caught him, and kissed him, and with an impudent face said to him,
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 I have a peace-offering; today I pay my vows:
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 therefore I came forth to meet thee, desiring thy face; [and] I have found thee.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 I have spread my bed with sheets, and I have covered it with double tapestry from Egypt.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 I have sprinkled my couch with saffron, and my house with cinnamon.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Come, and let us enjoy love until the morning; come, and let us embrace in love.
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 For my husband is not at home, but is gone on a long journey,
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 having taken in his hand a bundle of money: after many days he will return to his house.
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 So with much converse she prevailed on him to go astray, and with the snares of her lips forced him from [the right path].
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 And he followed her, being gently led on, and [that] as an ox is led to the slaughter, and as a dog to bonds, or as a hart shot in the liver with an arrow:
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 and he hastens as a bird into a snare, not knowing that he is running for [his] life.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Now then, [my] son, hearken to me, and attend to the words of my mouth.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Let not thine heart turn aside to her ways:
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 for she has wounded and cast down many, and those whom she has slain are innumerable.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
27 Her house is the way of hell, leading down to the chambers of death. (Sheol )
Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т. (Sheol )