Job 34
1 And Elius continued, and said,
І говорив Елі́гу та й сказав:
2 Hear me, ye wise men; hearken, ye that have knowledge.
„Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!
3 For the ear tries words, and the mouth tastes meat.
Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.
4 Let us choose judgment to ourselves: let us know amount ourselves what is right.
Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.
5 For Job has said, I am righteous: the Lord has removed my judgment.
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 And he has erred in my judgment: my wound is severe without unrighteousness [of mine].
Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.
7 What man is as Job, drinking scorning like water?
Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,
8 [saying], I have not sinned, nor committed ungodliness, nor had fellowship with workers of iniquity, to go with the ungodly.
і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?
9 For thou shouldest not say, There shall be no visitation of a man, whereas [there is] a visitation on him from the Lord.
Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.
10 Wherefore hear me, ye that are wise in heart: far be it from me to sin before the Lord, and to pervert righteousness before the almighty.
Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Yea, he renders to a man accordingly as each of them does, and in a man's path he will find him.
Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!
12 And thinkest thou that the Lord will do wrong, or will the Almighty who made the earth wrest judgment?
Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.
13 And who is he that made [the whole world] under heaven, and all things therein?
Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?
14 For if he would confine, and restrain his spirit with himself;
Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —
15 all flesh would die together, and every mortal would return to the earth, whence also he was formed.
всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!
16 Take heed lest he rebuke [thee]: hear this, hearken to the voice of words.
Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Behold then the one that hates iniquities, and that destroys the wicked, who is for ever just.
Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?
18 [He is] ungodly that says to a king, Thou art a transgressor, [that says] to princes, O most ungodly one.
Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?
19 [Such a one] as would not reverence the face of an honourable man, neither knows how to give honour to the great, so as that their persons should be respected.
Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,
20 But it shall turn out vanity to them, to cry and beseech a man; for they dealt unlawfully, the poor being turned aside [from their right].
за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.
21 For he surveys the works of men, and nothing of what they do has escaped him.
Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —
22 Neither shall there be a place for the workers of iniquity to hide themselves.
немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.
23 For he will not lay upon a man more [than right].
Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 For the Lord looks down upon all men, who comprehends unsearchable things, glorious also and excellent things without number.
Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.
25 Who discovers their works, and will bring night about [upon them], and they shall be brought low.
Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!
26 And he quite destroys the ungodly, for they are seen before him.
Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,
27 Because they turned aside from the law of God, and did not regard his ordinances,
за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 so as to bring before him the cry of the needy; for he will hear the cry of the poor.
щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.
29 And he will give quiet, and who will condemn? and he will hide his face, and who shall see him? whether [it be done] against a nation, or against a man also:
Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,
30 causing a hypocrite to be king, because of the waywardness of the people.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
31 For [there is] one that says to the Mighty One, I have received [blessings]; I will not take a pledge:
Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!
32 I will see apart from myself: do thou shew me if I have done unrighteousness; I will not do [so] any more.
Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“
33 Will he take vengeance for it on thee, whereas thou wilt put [it] far [from thee]? for thou shalt choose, and not I; and what thou knowest, speak thou.
Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Because the wise in heart shall say this, and a wise man listens to my word.
Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:
35 But Job has not spoken with understanding, his words are not [uttered] with knowledge.
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
36 Howbeit do thou learn, Job: no longer make answer as the foolish:
О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 that we add not to our sins: for iniquity will be reckoned against us, if [we] speak many words before the Lord.
бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.
