Job 13
1 Behold, mine eye has seen these things, and mine ear has heard [them].
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 And I know all that ye too know; and I have not less understanding than you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 Nevertheless I will speak to the Lord, and I will reason before him, if he will.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But ye are all bad physicians, and healers of diseases.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 But would that ye were silent, and it would be wisdom to you in the end.
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 But hear ye the reasoning of my mouth, and attend to the judgment of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Do ye not speak before the Lord, and utter deceit before him?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Or will ye draw back? nay do, ye yourselves be judges.
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 For [it were] well if he would thoroughly search you: for though doing all things [in your power] ye should attach yourselves to him,
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 he will not reprove you at all the less: but if moreover ye should secretly respect persons,
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 shall not his whirlpool sweep you round, and terror from him fall upon you?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 And your glorying shall prove in the end to you like ashes, and your body [like a body] of clay.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Be silent, that I may speak, and cease from [mine] anger,
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 while I may take my flesh in my teeth, and put my life in my hand.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Though the Mighty One should lay hand upon me, forasmuch as he has begun, verily I will speak, and plead before him.
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 And this shall turn to me for salvation; for fraud shall have no entrance before him.
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Hear, hear ye my words, for I will declare in your hearing.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 Behold, I am near my judgment: I know that I shall appear evidently just.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 For who is he that shall plead with me, that I should now be silent, and expire?
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 But grant me two things: then I will not hide myself from thy face.
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Withhold [thine] hand from me: and let not thy fear terrify me.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then shalt thou call, and I will hearken to thee: or thou shalt speak, and I will give thee an answer.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 How many are my sins and my transgressions? teach me what they are.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Wherefore hidest thou thyself from me, and deemest me thine enemy?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Wilt thou be startled [at me], as [at] a leaf shaken by the wind? or wilt thou set thyself against me as against grass borne upon the breeze?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 for thou hast written evil things against me, and thou hast compassed me with the sins of my youth.
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 And thou hast placed my foot in the stocks; and thou hast watched all my works, and hast penetrated my heels.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 [I am as] that which waxes old like a bottle, or like a moth-eaten garment.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
