Romans 7
1 Is it not clear, my brothers (I am using an argument to those who have knowledge of the law), that the law has power over a man as long as he is living?
Хіба ви не знаєте, брати (звертаюся до тих, хто знає Закон), що Закон має владу над людиною, поки вона живе?
2 For the woman who has a husband is placed by the law under the power of her husband as long as he is living; but if her husband is dead, she is free from the law of the husband.
[Скажімо], заміжня жінка за Законом прив’язана до свого чоловіка, поки він живий, але коли чоловік помирає, вона звільняється від Закону, який пов’язував її з чоловіком.
3 So if, while the husband is living, she is joined to another man, she will get the name of one who is untrue to her husband: but if the husband is dead, she is free from the law, so that she is not untrue, even if she takes another man.
Тож якщо вона за життя свого чоловіка одружиться з іншим, її називають перелюбницею. Коли ж її чоловік помирає, вона звільняється від Закону й, вийшовши заміж за іншого чоловіка, не буде перелюбницею.
4 In the same way, my brothers, you were made dead to the law through the body of Christ, so that you might be joined to another, even to him who came again from the dead, so that we might give fruit to God.
Так і ви, брати мої, померли для Закону через тіло Христа, щоб належати Іншому – Тому, Хто воскрес із мертвих, щоб ми могли приносити плід Богові.
5 For when we were in the flesh, the evil passions which came into being through the law were working in our bodies to give the fruit of death.
Бо коли ми жили, керуючись тілесними [бажаннями], гріховні пристрасті, [виявлені] Законом, діяли в наших тілах, щоб приносити плід смерті.
6 But now we are free from the law, having been made dead to that which had power over us; so that we are servants in the new way of the spirit, not in the old way of the letter.
Але тепер ми звільнилися від Закону, померли для того, що нас колись зв’язувало, щоб ми служили оновлені Духом, а не як у давнину – [дотримуючись] букви [Закону].
7 What then is to be said? is the law sin? in no way. But I would not have had knowledge of sin but for the law: for I would not have been conscious of desire if the law had not said, You may not have a desire for what is another's.
Що ж скажемо? Що Закон є гріхом? Зовсім ні! Якби не Закон, я не знав би, що таке гріх. Я не знав би, [наприклад], що таке пожадливість, якби Закон не сказав: «Не бажай».
8 But sin, taking its chance through that which was ordered by the law, was working in me every form of desire: because without the law sin is dead.
Проте гріх, скориставшись заповіддю, породив у мені всіляке бажання. Адже без Закону гріх мертвий.
9 And there was a time when I was living without the law: but when the law gave its orders, sin came to life and put me to death;
Колись я жив без Закону, але коли прийшла заповідь, гріх ожив,
10 And I made the discovery that the law whose purpose was to give life had become a cause of death:
а я помер. Я виявив, що заповідь, яка мала б принести життя, насправді принесла смерть.
11 For I was tricked and put to death by sin, which took its chance through the law.
Адже гріх, скориставшись можливістю, наданою заповіддю, звабив мене й через неї вбив.
12 But the law is holy, and its orders are holy, upright, and good.
Отже, Закон святий і заповідь – свята, праведна й добра.
13 Was then that which is good, death to me? In no way. But the purpose was that sin might be seen to be sin by working death to me through that which is good; so that through the orders of the law sin might seem much more evil.
Тож невже те, що добре, спричинило мені смерть? Зовсім ні! Навпаки, гріх, щоб виявитися гріхом, спричинив мою смерть через те, що добре. Так завдяки заповіді гріх став абсолютно грішним.
14 For we are conscious that the law is of the spirit; but I am of the flesh, given into the power of sin.
Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий [у рабство] гріха.
15 And I have no clear knowledge of what I am doing, for that which I have a mind to do, I do not, but what I have hate for, that I do.
Я не розумію, що роблю. Адже роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу.
16 But, if I do that which I have no mind to do, I am in agreement with the law that the law is good.
Коли ж я роблю те, чого не хочу, я погоджуюся, що Закон добрий.
17 So it is no longer I who do it, but the sin living in me.
І це вже не я роблю, але гріх, що живе в мені.
18 For I am conscious that in me, that is, in my flesh, there is nothing good: I have the mind but not the power to do what is right.
Адже я знаю: у мені, тобто в моєму тілі, нічого доброго не живе, оскільки бажання робити добро є, але виконувати його не можу.
19 For the good which I have a mind to do, I do not: but the evil which I have no mind to do, that I do.
Бо не роблю добра, яке хочу, але роблю зло, якого я не хочу робити.
20 But if I do what I have no mind to do, it is no longer I who do it, but the sin living in me.
Тож якщо я роблю те, чого не хочу, це вже не я роблю, а гріх, який живе в мені.
21 So I see a law that, though I have a mind to do good, evil is present in me.
Отже, я знаходжу такий закон: коли я хочу робити добро, зло завжди поруч зі мною.
22 In my heart I take pleasure in the law of God,
Бо за внутрішньою людиною я насолоджуюся Божим Законом,
23 But I see another law in my body, working against the law of my mind, and making me the servant of the law of sin which is in my flesh.
але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який бореться проти закону мого розуму й робить мене в’язнем закону гріха, який є в моєму тілі.
24 How unhappy am I! who will make me free from the body of this death?
Нещасна я людина! Хто врятує мене від цього смертного тіла?
25 I give praise to God through Jesus Christ our Lord. So with my mind I am a servant to the law of God, but with my flesh to the law of sin.
Тож [нехай буде] подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа! Отже, своїм розумом я є служителем Закону Божого, а тілом – закону гріха.
