Psalms 38
1 A Psalm. Of David. To keep in memory. O Lord, be not bitter with me in your wrath; let not your hand be on me in the heat of your passion.
Псалом Давидів. На па́м'ятку. Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
2 For your arrows have gone into my flesh, and I am crushed under the weight of your hand.
бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
3 My flesh is wasted because of your wrath; and there is no peace in my bones because of my sin.
Від гніву Твого нема ці́лого місця на тілі моїм, немає споко́ю в костя́х моїх через мій гріх,
4 For my crimes have gone over my head; they are like a great weight which is more than my strength.
бо провини мої переросли́ мою го́лову, як великий тяга́р, вони тяжчі над сили мої,
5 My wounds are poisoned and evil-smelling, because of my foolish behaviour.
смердять та гниють мої рани з глупо́ти моєї.
6 I am troubled, I am made low; I go weeping all the day.
Ско́рчений я, і над міру похи́лений, цілий день я тиняюсь сумни́й,
7 For my body is full of burning; all my flesh is unhealthy.
бо нутро́ моє повне запа́лення, і в тілі моїм нема ці́лого місця.
8 I am feeble and crushed down; I gave a cry like a lion because of the grief in my heart.
Обезси́лений я й перемучений тяжко, рида́ю від сто́гону серця свого.
9 Lord, all my desire is before you; my sorrow is not kept secret from you.
Господи, всі бажа́ння мої — перед Тобою, зідха́ння ж моє не сховалось від Тебе.
10 My heart goes out in pain, my strength is wasting away; as for the light of my eyes, it is gone from me.
Сильно тріпо́четься серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність оче́й моїх — і вона не зо мною.
11 My lovers and my friends keep away from my disease; my relations keep far away.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
12 Those who have a desire to take my life put nets for me; those who are designing my destruction say evil things against me, all the day their minds are full of deceit.
Тене́та розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокля́ття, і ввесь день вимишляють зрадли́ве!
13 But I kept my ears shut like a man without hearing; like a man without a voice, never opening his mouth.
А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває.
14 So I was like a man whose ears are shut, and in whose mouth there are no sharp words.
I я став, мов люди́на, що нічо́го не чує і в у́стах своїх оправда́ння не має,
15 In you, O Lord, is my hope: you will give me an answer, O Lord, my God.
бо на Тебе наді́юся я, Господи, Ти відповіси́, Господи, Боже мій!
16 I said, Let them not be glad over me; when my foot is moved, let them not be lifted up with pride against me.
Бо сказав я: „Нехай не поті́шаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизне́ться нога моя!“
17 My feet are near to falling, and my sorrow is ever before me.
Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,
18 I will make clear my wrongdoing, with sorrow in my heart for my sin.
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
19 But they are strong who have hate for me without cause: those who are against me falsely are increased in numbers.
А мої вороги проживають, міцні́ють, і без причини помно́жилися мої не́други.
20 They give me back evil for good; they are my haters because I go after the thing which is right.
Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчо́рнюють мене, бо женусь за добром.
21 Do not give me up, O Lord; O my God, be near to me.
Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,
22 Come quickly to give me help, O Lord, my salvation.
поспіши мені на допомогу, Господи, — Ти спасі́ння моє!
