Psalms 144
1 A Psalm. Of David. Praise be to the God of my strength, teaching my hands the use of the sword, and my fingers the art of fighting:
Давидів.
2 He is my strength, and my Rock; my high tower, and my saviour; my keeper and my hope: he gives me authority over my people.
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
3 Lord, what is man, that you keep him in mind? or the son of man that you take him into account?
Господи, що́ то люди́на, що знаєш її, що́ то син лю́дський, що зважаєш на нього?
4 Man is like a breath: his life is like a shade which is quickly gone.
Люди́на стала до па́ри поді́бна, її дні — як та тінь промину́ща!
5 Come down, O Lord, from your heavens: at your touch let the mountains give out smoke.
Господи, нахили Своє небо, — й зійди́, доторкни́ся до гір, — і вони задиму́ють!
6 With your storm-flames send them in flight: send out your arrows for their destruction.
Заблищи́ блискави́цею, й їх розпоро́ш, пошли Свої стрі́ли, і їх побенте́ж!
7 Put out your hand from on high; make me free, take me safely out of the great waters, and out of the hands of strange men;
Пошли з висоти́ Свою руку, й мене поряту́й, і визволь мене з вод великих, від руки чужинці́в,
8 In whose mouths are false words, and whose right hand is a right hand of deceit.
що їхні уста́ промовляють неправду, а їхня прави́ця — прави́ця зрадли́ва!
9 I will make a new song to you, O God; I will make melody to you on an instrument of ten cords.
Боже, я пісню нову́ заспіваю Тобі, на а́рфі десятистру́нній заграю Тобі,
10 It is God who gives salvation to kings; and who kept his servant David from the wounding sword.
що Ти перемогу царям подає́ш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча́!
11 Make me free, and take me out of the hands of strange men, in whose mouths are false words, and whose right hand is a right hand of deceit.
Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинці́в, що їхні уста́ промовляють марно́ту, а їхня прави́ця — правиця зрадли́ва,
12 Our sons are like tall young plants; and our daughters like the shining stones of a king's house;
щоб були́ сини наші, немов саджанці́, ви́плекані в їхній мо́лодості, наші до́чки — немов ті нарі́жні стовпи́, ви́тесані на окра́су палати!
13 Our store-houses are full of all good things; and our sheep give birth to thousands and ten thousands in our fields.
Повні наші комо́ри, — вони видають найрізні́ше, ко́тяться тисячами наші ві́вці та ко́зи, десятками тисяч по наших подві́р'ях розпло́джуються!
14 Our oxen are well weighted down; our cows give birth safely; there is no going out, and there is no cry of sorrow in our open places.
Ситі наші бики́, немає приго́д і немає хворо́би, і на ву́лицях наших нема наріка́нь!
15 Happy is the nation whose ways are so ordered: yes, happy is the nation whose God is the Lord.
Блаженний наро́д, що йому так веде́ться, блаженний наро́д, що Господь — йому Бог!
