Psalms 14

1 To the chief music-maker. Of David. The foolish man has said in his heart, God will not do anything. They are unclean, they have done evil works; there is not one who does good.

Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 The Lord was looking down from heaven on the children of men, to see if there were any who had wisdom, searching after God.

Господь із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 They have all gone out of the way together; they are unclean, there is not one who does good, no, not one.

Усі як один вони збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Have all the workers of evil no knowledge? they take my people for food as they would take bread; they make no prayer to the Lord.

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Господа не кличе?

5 Then were they in great fear: for God is in the generation of the upright.

Там, [на шляху їхньому], охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду.

6 You have put to shame the thoughts of the poor, but the Lord is his support.

Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але Господь – його притулок.

7 May the salvation of Israel come out of Zion! when the fate of his people is changed by the Lord, Jacob will have joy and Israel will be glad.

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Господь поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!