Psalms 109
1 To the chief music-maker. Of David. A Psalm. God of my praise, let my prayer be answered;
Для дириґента хору. Псалом Давидів.
2 For the mouth of the sinner is open against me in deceit: his tongue has said false things against me.
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
3 Words of hate are round about me; they have made war against me without cause.
І вони оточили мене словами нена́висти, і без причини на мене воюють,
4 For my love they give me back hate; but I have given myself to prayer.
обмовля́ють мене за любов мою, а я — молюся за них,
5 They have put on me evil for good; hate in exchange for my love.
вони віддають мені злом за добро, і не́навистю — за любов мою!
6 Put an evil man over him; and let one be placed at his right hand to say evil of him.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана́ нехай стане!
7 When he is judged, let the decision go against him; and may his prayer become sin.
Як буде суди́тись — нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8 Let his life be short; let another take his position of authority.
Нехай дні його будуть коро́ткі, хай інший маєток його забере́!
9 Let his children have no father, and his wife be made a widow.
Бодай діти його стали си́ротами, а жінка його — удовою!
10 Let his children be wanderers, looking to others for their food; let them be sent away from the company of their friends.
І хай діти його все мандру́ють та же́брають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11 Let his creditor take all his goods; and let others have the profit of his work.
Бодай їм тене́та розставив лихва́р на все, що його, і нехай розграбу́ють чужі його працю!
12 Let no man have pity on him, or give help to his children when he is dead.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його си́ротам милости!
13 Let his seed be cut off; in the coming generation let their name go out of memory.
Щоб на зни́щення стали наща́дки його, бодай було скре́слене в другому роді ім'я́ їхнє!
14 Let the Lord keep in mind the wrongdoing of his fathers; and may the sin of his mother have no forgiveness.
Беззаконня батькі́в його хай пам'ята́ється в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15 Let them be ever before the eyes of the Lord, so that the memory of them may be cut off from the earth.
Нехай будуть вони перед Господом за́вжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять, —
16 Because he had no mercy, but was cruel to the low and the poor, designing the death of the broken-hearted.
во́рог бо не пам'ятав милосердя чини́ти, і напастува́в був люди́ну убогу та бідну, та серцем засму́чену, щоб убивати її!
17 As he took pleasure in cursing, so let it come on him; and as he had no delight in blessing, let it be far from him.
Полюбив він прокля́ття, бодай же на нього воно надійшло! — і не хотів благослове́ння, — щоб воно віддалилось від нього!
18 He put on cursing like a robe, and it has come into his body like water, and into his bones like oil.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, прося́кло воно, як вода, в його ну́тро, та в кості його, мов олива!
19 Let it be to him as a robe which he puts on, let it be like a band which is round him at all times.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягне́ться, і за пояс, що за́вжди він ним підпере́жеться!
20 Let this be the reward given to my haters from the Lord, and to those who say evil of my soul.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовля́є, на душу мою нагово́рює зло!
21 But, O Lord God, give me your help, because of your name; take me out of danger, because your mercy is good.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Йме́ння Свого́, що добре Твоє милосердя, — мене порятуй,
22 For I am poor and in need, and my heart is wounded in me.
бо я вбогий та бідний, і зра́нене серце моє в моїм ну́трі!
23 I am gone like the shade when it is stretched out: I am forced out of my place like a locust.
Я ходжу́, мов та тінь, коли хи́литься день, немов сарана́ — я відки́нений!
24 My knees are feeble for need of food; there is no fat on my bones.
Коліна мої знеси́лилися з по́сту, і ви́худло тіло моє з недостачі оливи,
25 As for me, they make sport of me; shaking their heads when they see me.
і я став для них за посміхо́вище, коли бачать мене, — головою своєю хитають.
26 Give me help, O Lord my God; in your mercy be my saviour;
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27 So that they may see that it is the work of your hand; that you, Lord, have done it.
І нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчини́в!
28 They may give curses but you give blessing; when they come up against me, put them to shame; but let your servant be glad.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови́! Вони повстають, та нехай засоро́млені бу́дуть, а раб Твій раді́тиме!
29 Let my haters be clothed with shame, covering themselves with shame as with a robe.
Хай зодя́гнуться га́ньбою ті, хто мене обмовля́є, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30 I will give the Lord great praise with my mouth; yes, I will give praise to him among all the people.
Я уста́ми своїми хвали́тиму голосно Господа, і між багатьма́ Його сла́вити буду,
31 For he is ever at the right hand of the poor, to take him out of the hands of those who go after his soul.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасі́ння від тих, хто осуджує душу його!
