Psalms 106
1 Let the Lord be praised. O give praise to the Lord, for he is good: for his mercy is unchanging for ever.
Алілу́я!
2 Who is able to give an account of the great acts of the Lord, or to make clear all his praise?
Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́?
3 Happy are they whose decisions are upright, and he who does righteousness at all times.
Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су!
4 Keep me in mind, O Lord, when you are good to your people; O let your salvation come to me;
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм,
5 So that I may see the well-being of the people of your selection, and have a part in the joy of your nation, and take pride in your heritage.
щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм!
6 We are sinners like our fathers, we have done wrong, our acts are evil.
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
7 Our fathers did not give thought to your wonders in Egypt; they did not keep in memory the great number of your mercies, but gave you cause for wrath at the sea, even at the Red Sea.
Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним.
8 But he was their saviour because of his name, so that men might see his great power.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
9 By his word the Red Sea was made dry: and he took them through the deep waters as through the waste land.
Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині!
10 And he took them safely out of the hands of their haters, and kept them from the attacks of those who were against them.
І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога, —
11 And the waters went over their haters; all of them came to an end.
і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся!
12 Then they had faith in his words; they gave him songs of praise.
Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу.
13 But their memory of his works was short; not waiting to be guided by him,
Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́,
14 They gave way to their evil desires in the waste land, and put God to the test in the dry places.
і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували,
15 And he gave them their request, but sent a wasting disease into their souls.
і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу.
16 They were full of envy against Moses among the tents, and against Aaron, the holy one of the Lord.
Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому.
17 The earth opening put an end to Dathan, covering up Abiram and his band.
Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила,
18 And a fire was lighted among their tents; the sinners were burned up by the flames.
і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних.
19 They made a young ox in Horeb, and gave worship to an image of gold.
Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, —
20 And their glory was changed into the image of an ox, whose food is grass.
і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає,
21 They had no memory of God their saviour, who had done great things in Egypt;
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
22 Works of wonder in the land of Ham, and things of fear by the Red Sea.
у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним.
23 And he was purposing to put an end to them if Moses, his special servant, had not gone up before him, between him and his people, turning back his wrath, to keep them from destruction.
І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив!
24 They were disgusted with the good land; they had no belief in his word;
Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його,
25 Talking against him secretly in their tents, they did not give ear to the voice of the Lord.
і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу.
26 So he made an oath against them, to put an end to them in the waste land:
І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині,
27 That their children might be mixed among the nations, and sent away into other lands.
і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах!
28 And they were joined to Baal-peor, and took part in the offerings to the dead.
І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих,
29 So they made him angry by their behaviour; and he sent disease on them.
і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них!
30 Then Phinehas got up, and made prayer for them; and the disease went no farther.
І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась,
31 And all the generations coming after him kept the memory of his righteousness for ever.
і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
32 They made God angry again at the waters of Meribah, so that Moses was troubled because of them;
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,
33 For they made his spirit bitter, and he said unwise things.
бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми.
34 They did not put an end to the peoples, as the Lord had said;
Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, —
35 But they were joined to the nations, learning their works.
і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись.
36 And they gave worship to images; which were a danger to them:
І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них.
37 They even made offerings of their sons and their daughters to evil spirits,
І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам,
38 And gave the blood of their sons and their daughters who had done no wrong, offering them to the images of Canaan; and the land was made unclean with blood.
— і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась,
39 So they became unclean through their works, going after their evil desires.
і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми.
40 Then the wrath of the Lord was burning against his people, and he was angry with his heritage.
І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним,
41 And he gave them into the hands of the nations; and they were ruled by their haters.
і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними,
42 By them they were crushed, and made low under their hands.
і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку.
43 Again and again he made them free; but their hearts were turned against his purpose, and they were overcome by their sins.
Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну!
44 But when their cry came to his ears, he had pity on their trouble:
Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння,
45 And kept in mind his agreement with them, and in his great mercy gave them forgiveness.
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
46 He put pity into the hearts of those who made them prisoners.
і збудив милосердя до них між усі́ма, що їх полони́ли!
47 Be our saviour, O Lord our God, and let us come back together from among the nations, so that we may give honour to your holy name, and have glory in your praise.
Спаси́ нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між наро́дів, щоб дя́кувати Йме́нню святому Твоєму, щоб Твоєю хвали́тися славою!
48 Praise be to the Lord God of Israel for ever and for ever; and let all the people say, So be it. Give praise to the Lord.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й наві́ки! І ввесь наро́д нехай скаже: Амі́нь! Алілу́я!
