Psalms 105
1 O give praise to the Lord; give honour to his name, talking of his doings among the peoples.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його́, серед наро́дів звіщайте про чи́ни Його!
2 Let your voice be sounding in songs and melody; let all your thoughts be of the wonder of his works.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чу́да Його́!
3 Have glory in his holy name; let the hearts of those who are searching after the Lord be glad.
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
4 Let your search be for the Lord and for his strength; let your hearts ever be turned to him.
Пошу́куйте Господа й силу Його, лице Його за́вжди шукайте!
5 Keep in mind the great works which he has done; his wonders, and the decisions of his mouth;
Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його,
6 O you seed of Abraham, his servant, you children of Jacob, his loved ones.
ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́!
7 He is the Lord our God: he is judge of all the earth.
Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди!
8 He has kept his agreement in mind for ever, the word which he gave for a thousand generations;
Він пам'ятає наві́ки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,
9 The agreement which he made with Abraham, and his oath to Isaac;
що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.
10 And he gave it to Jacob for a law, and to Israel for an eternal agreement;
Він поставив її за Зако́на для Якова, Ізраїлеві — заповітом навіки,
11 Saying, To you will I give the land of Canaan, the measured line of your heritage:
говорячи: „Я дам тобі Край ханаа́нський, частину спа́дщини для вас“!
12 When they were still small in number, and strange in the land;
Тоді їх було́ невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на ній,
13 When they went about from one nation to another, and from one kingdom to another people.
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
14 He would not let anyone do them wrong; he even kept back kings because of them,
Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в:
15 Saying, Put not your hand on those who have been marked with my holy oil, and do my prophets no wrong.
„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робі́те лихого!“
16 And he took away all food from the land, so that the people were without bread.
І покликав Він голод на землю, всяке хлі́бне стебло́ полама́в.
17 He sent a man before them, even Joseph, who was given as a servant for a price:
Перед їхнім обличчям Він мужа послав, — за раба Йо́сип про́даний був.
18 His feet were fixed in chains; his neck was put in iron bands;
Кайда́нами му́чили но́ги його, залізо пройшло в його тіло,
19 Till the time when his word came true; he was tested by the word of the Lord.
аж до ча́су випо́внення сло́ва Його, — слово Господнє його було ви́явило.
20 The king sent men to take off his chains; even the ruler of the people, who let him go free.
Цар послав — і його розв'яза́в, воло́дар народів — і його був звільни́в.
21 He made him lord of his house, and ruler over everything he had;
Він настанови́в його паном над домом своїм, і воло́дарем над усім маєтком своїм,
22 To give his chiefs teaching at his pleasure, and so that his law-givers might get wisdom from him.
щоб в'язни́в він його можновла́дців по волі своїй, а старших його умудря́в.
23 Then Israel came into Egypt, and Jacob was living in the land of Ham.
І Ізраїль прибув до Єги́пту, і Яків заме́шкав у Ха́мовім кра́ї.
24 And his people were greatly increased, and became stronger than those who were against them.
А наро́д Свій Він сильно розмно́жив, і зробив був рясні́шим його від його ворогів.
25 Their hearts were turned to hate against his people, so that they made secret designs against them.
Він переміни́в їхнє серце, щоб народа Його ненави́діли, щоб брались на хи́трощі проти рабів Його.
26 He sent Moses, his servant, and Aaron, the man of his selection.
Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,
27 He let his signs be seen among the people, and his wonders in the land of Ham.
— вони положили були серед них Його ре́чі знаме́нні, та чу́да у Ха́мовім кра́ї.
28 He sent black night and made it dark; and they did not go against his word.
Він темно́ту наслав — і поте́мніло, і вони не проти́вились слову Його.
29 At his word their waters were turned to blood, and he sent death on all their fish.
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
30 Their land was full of frogs, even in the rooms of the king.
Їхній край зарої́вся був жа́бами, навіть в поко́ях царів їхніх.
31 He gave the word, and there came the dog-fly, and insects over all the land.
Він сказав — й прибули́ рої мух, воші в ці́лому о́бширі їхньому.
32 He gave them ice for rain, and flaming fire in their land.
Він градом зробив їхній дощ, палю́чий огонь — на їхню землю.
33 He gave their vines and their fig-trees to destruction, and the trees of their land were broken down.
І Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і дереви́ну на о́бширі їхньому повило́млював.
34 At his word the locusts came, and young locusts more than might be numbered,
Він сказав — і найшла сарана́ та гу́сінь без ліку, —
35 And put an end to all the plants of their land, taking all the fruit of the earth for food.
усю ярину́ в їхнім кра́ї поже́рла, і плід землі їхньої з'їла.
36 He put to death the first child of every family in the land, the first-fruits of their strength.
I Він повбивав усіх пе́рвістків в їхньому краї, поча́ток усякої їхньої сили.
37 He took his people out with silver and gold: there was not one feeble person among them.
І Він ви́провадив їх у срі́блі та в золоті, і серед їхніх племе́н не було́, хто б спіткну́вся.
38 Egypt was glad when they went; for the fear of them had come down on them.
Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напа́в був на них.
39 A cloud was stretched over them for a cover; and he sent fire to give light in the night.
Він хмару простяг на заслону, а огонь — на осві́тлення ночі.
40 At the people's request he sent birds, and gave them the bread of heaven for food.
Зажадав був Ізраїль — і Він перепели́ці наслав, і хлібом небесним Він їх годува́в.
41 His hand made the rock open, and the waters came streaming out; they went down through the dry places like a river.
Відчинив був Він скелю — й лину́ла вода, потекли́ були ріки в пустинях,
42 For he kept in mind his holy word, and Abraham, his servant.
бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.
43 And he took his people out with joy, the men of his selection with glad cries:
І Він з радістю вивів наро́д Свій, зо співом — вибра́нців Своїх,
44 And gave them the lands of the nations; and they took the work of the peoples for a heritage;
І їм землю наро́дів роздав, і посі́ли вони працю лю́дів,
45 So that they might keep his orders, and be true to his laws. Give praise to the Lord.
щоб вико́нували Його за́повіді, та зако́ни Його берегли́! Алілу́я!
