Psalms 104
1 Give praise to the Lord, O my soul. O Lord my God, you are very great; you are robed with honour and power.
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти ве́льми великий, зодягну́вся Ти в ве́лич та в славу!
2 You are clothed with light as with a robe; stretching out the heavens like a curtain:
Зодягає Він світло, як ша́ти, небеса́ простягає, немов би заві́су.
3 The arch of your house is based on the waters; you make the clouds your carriage; you go on the wings of the wind:
Він ставить на во́дах пала́ти Свої, хма́ри кладе за Свої колесни́ці, ходить на кри́лах вітро́вих!
4 He makes winds his angels, and flames of fire his servants.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
5 He has made the earth strong on its bases, so that it may not be moved for ever and ever;
Землю Ти вгрунтува́в на осно́вах її, щоб на вічні віки вона не захита́лась,
6 Covering it with the sea as with a robe: the waters were high over the mountains;
безо́днею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над гора́ми, —
7 At the voice of your word they went in flight; at the sound of your thunder they went away in fear;
від погро́зи Твоєї вона втекла́, від гу́ркоту грому Твого побігла вона, —
8 The mountains came up and the valleys went down into the place which you had made ready for them.
виходить на го́ри та схо́дить в доли́ни, на місце, що Ти встанови́в був для неї.
9 You made a limit over which they might not go, so that the earth would never again be covered by them.
Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла́, щоб вона не верну́лася землю покрити.
10 You sent the springs into the valleys; they are flowing between the hills.
Він джере́ла пускає в пото́ки, що пливуть між гора́ми,
11 They give drink to every beast of the field; the mountain asses come to them for water.
напува́ють вони всю пільну́ звірину́, ними дикі осли́ гасять спра́гу свою.
12 The birds of the air have their resting-places by them, and make their song among the branches.
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
13 He sends down rain from his store-houses on the hills: the earth is full of the fruit of his works.
Він напоює горн з пала́ців Своїх, із плоду чи́нів Твоїх земля си́титься.
14 He makes the grass come up for the cattle, and plants for the use of man; so that bread may come out of the earth;
Траву для худоби виро́щує, та зелени́ну для праці люди́ні, щоб хліб добува́ти з землі,
15 And wine to make glad the heart of man, and oil to make his face shining, and bread giving strength to his heart.
і вино, що серце люди́ні воно звеселя́є, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце люди́ні зміцня́є.
16 The trees of the Lord are full of growth, the cedars of Lebanon of his planting;
Насичуються Господні дере́ва, ті ке́дри лива́нські, що Ти насади́в,
17 Where the birds have their resting-places; as for the stork, the tall trees are her house.
що там ку́бляться пта́хи, бузько́, — кипари́си мешка́ння його.
18 The high hills are a safe place for the mountain goats, and the rocks for the small beasts.
Го́ри високі — для диких кози́ць, скелі — схо́вище ске́льним звіри́нам.
19 He made the moon for a sign of the divisions of the year; teaching the sun the time of its going down.
і місяця Він учинив для озна́чення ча́су, сонце знає свій за́хід.
20 When you make it dark, it is night, when all the beasts of the woods come quietly out of their secret places.
Темноту́ Ти наво́диш — і ніч настає, в ній пору́шується вся звіри́на лісна́, —
21 The young lions go thundering after their food; searching for their meat from God.
рича́ть левчуки́ за здоби́чею та шукають від Бога своєї пожи́ви.
22 The sun comes up, and they come together, and go back to their secret places to take their rest.
Сонце ж засвітить — вони повтікають, та й кладуться по но́рах своїх.
23 Man goes out to his work, and to his business, till the evening.
Люди́на виходить на працю свою, й на роботу свою аж до ве́чора.
24 O Lord, how great is the number of your works! in wisdom you have made them all; the earth is full of the things you have made.
Які то числе́нні діла Твої, Господи, — Ти мудро вчинив їх усіх, Твого тво́рива повна земля!
25 There is the great, wide sea, where there are living things, great and small, more than may be numbered.
Ось море велике й розло́го-широ́ке, — там повзю́че, й числа їм немає, звіри́на мала́ та велика!
26 There go the ships; there is that great beast, which you have made as a plaything.
Ходять там кораблі, там той левіята́н, якого створив Ти, щоб ба́витися йому в мо́рі.
27 All of them are waiting for you, to give them their food in its time.
Вони всі чекають Тебе, — щоб Ти ча́су свого поживу їм дав.
28 They take what you give them; they are full of the good things which come from your open hand.
Даєш їм — збирають вони, руку Свою розкрива́єш — добром насича́ються.
29 If your face is veiled, they are troubled; when you take away their breath, they come to an end, and go back to the dust.
Ховаєш обличчя Своє — то вони переля́кані, забираєш їм духа — вмирають вони, та й верта́ються до свого по́роху.
30 If you send out your spirit, they are given life; you make new the face of the earth.
Посилаєш Ти духа Свого — вони тво́ряться, і Ти відновля́єш обличчя землі.
31 Let the glory of the Lord be for ever; let the Lord have joy in his works:
Нехай буде слава Господня навіки, хай діла́ми Своїми радіє Господь!
32 At whose look the earth is shaking; at whose touch the mountains send out smoke.
Він погляне на землю — й вона затремти́ть, доторкне́ться до гір — і диму́юти вони!
33 I will make songs to the Lord all my life; I will make melody to my God while I have my being.
Я буду співати Господе́ві в своє́му житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу́!
34 Let my thoughts be sweet to him: I will be glad in the Lord.
Буде приємна Йому моя мова, — я Господом буду радіти!
35 Let sinners be cut off from the earth, and let all evil-doers come to an end. Give praise to the Lord, O my soul. Give praise to the Lord.
Неха́й згинуть грі́шні з землі, а безбожні — немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілу́я!
