Psalms 102
1 A Prayer of the man who is in trouble, when he is overcome, and puts his grief before the Lord. Give ear to my prayer, O Lord, and let my cry come to you.
Молитва страдника, коли він знемагає й виливає перед Господом свій жаль. Господи, почуй мою молитву, і нехай дійде до Тебе мій зойк.
2 Let not your face be veiled from me in the day of my trouble; give ear to me, and let my cry be answered quickly.
Не ховай від мене Твого обличчя у день, коли мені тісно, нахили до мене вухо Твоє. Того дня, коли я кличу, дай мені відповідь негайно.
3 My days are wasted like smoke, and my bones are burned up as in a fire.
Бо дні мої щезли, мов дим, і кості мої обгоріли, наче купа золи.
4 My heart is broken; it has become dry and dead like grass, so that I give no thought to food.
Немов витоптана трава, висохло серце моє, так що я забуваю їсти свій хліб.
5 Because of the voice of my sorrow, my flesh is wasted to the bone.
Від голосу мого зітхання прилипли кості мої до тіла.
6 I am like a bird living by itself in the waste places; like the night-bird in a waste of sand.
Я уподібнився до сича в пустелі, став немов пугач на руїнах.
7 I keep watch like a bird by itself on the house-top.
Не сплю, став наче птах, що самотньо [сидить] на даху.
8 My haters say evil of me all day; those who are violent against me make use of my name as a curse.
Щодня вороги мої ганьблять мене, неславлять мене, промовляють ім’я моє, як прокляття.
9 I have had dust for bread and my drink has been mixed with weeping:
Я їм попіл замість хліба й питво моє зі сльозами змішую
10 Because of your passion and your wrath, for I have been lifted up and then made low by you.
через гнів Твій і лють, бо Ти підняв мене й кинув додолу.
11 My days are like a shade which is stretched out; I am dry like the grass.
Дні мої – немов нахилена тінь, я сохну, наче трава.
12 But you, O Lord, are eternal; and your name will never come to an end.
А Ти, Господи, житимеш повіки, і пам’ять про Тебе – із роду в рід.
13 You will again get up and have mercy on Zion: for the time has come for her to be comforted.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо настав час помилувати його, бо прийшла пора.
14 For your servants take pleasure in her stones, looking with love on her dust.
Адже слуги Твої уподобали [навіть] каміння його, і милим став для них його пил.
15 So the nations will give honour to the name of the Lord, and all the kings of the earth will be in fear of his glory:
Тоді будуть боятися народи імені Господа, і всі царі землі – слави Твоєї.
16 When the Lord has put up the walls of Zion, and has been been in his glory;
Бо відбудує Господь Сіон, з’явиться Він у славі Своїй.
17 When he has given ear to the prayer of the poor, and has not put his request on one side.
Зглянеться на молитву нужденних і не знехтує благаннями їхніми.
18 This will be put in writing for the coming generation, and the people of the future will give praise to the Lord.
Нехай записано це буде для прийдешнього покоління, і народ майбутнього прославлятиме Господа.
19 For from his holy place the Lord has seen, looking down on the earth from heaven;
Бо Він поглянув із висот святині Своєї, Господь із небес подивився на землю,
20 Hearing the cry of the prisoner, making free those for whom death is ordered;
щоб почути стогони в’язня й звільнити приречених на смерть,
21 So that they may give out the name of the Lord in Zion, and his praise in Jerusalem;
щоб сповістити на Сіоні ім’я Господа й хвалу Його – в Єрусалимі,
22 When the peoples are come together, and the kingdoms, to give worship to the Lord.
коли зберуться народи й царства разом, щоб служити Господеві.
23 He has taken my strength from me in the way; he has made short my days.
Він виснажив силу мою в дорозі, скоротив мої дні.
24 I will say, O my God, take me not away before my time; your years go on through all generations:
Я сказав: «Боже мій, не забирай мене в середині днів моїх, Той, Чиї роки – із роду в рід.
25 In the past you put the earth on its base, and the heavens are the work of your hands.
На початку Ти заклав основи землі, і небеса – діяння рук Твоїх.
26 They will come to an end, but you will still go on; they all will become old like a coat, and like a robe they will be changed:
Вони згинуть, а Ти існуватимеш завжди; усі вони, як одяг, зносяться, і Ти поміняєш їх, немов [старі] шати, і вони зміняться.
27 But you are the unchanging One, and your years will have no end.
Але Ти – Той самий, і роки Твої нескінченні.
28 The children of your servants will have a safe resting-place, and their seed will be ever before you.
Сини рабів Твоїх житимуть, і нащадки їхні міцно стоятимуть перед Твоїм обличчям».
