Proverbs 29
1 A man hating sharp words and making his heart hard, will suddenly be broken and will not be made well again.
Чоловік остере́жуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2 When the upright have power, the people are glad; when an evil man is ruler, grief comes on the people.
Коли мно́жаться праведні, радіє наро́д, як панує ж безбожний — то сто́гне наро́д.
3 A man who is a lover of wisdom is a joy to his father: but he who goes in the company of loose women is a waster of wealth.
Люди́на, що мудрість кохає, поті́шує батька свого, а хто попасає блудни́ць, той губить маєток.
4 A king, by right rule, makes the land safe; but one full of desires makes it a waste.
Цар утримує край правосу́ддям, а люди́на хаба́рна руйнує його.
5 A man who says smooth things to his neighbour is stretching out a net for his steps.
Люди́на, що другові своєму підле́щує, на сто́пах його па́стку ставить.
6 In the steps of an evil man there is a net for him, but the upright man gets away quickly and is glad.
У провині люди́ни лихої знахо́диться па́стка, а справедливий радіє та ті́шиться.
7 The upright man gives attention to the cause of the poor: the evil-doer gives no thought to it.
Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізна́ння про це.
8 Men of pride are the cause of violent acts in a town, but by wise men wrath is turned away.
Люди глузли́ві підбу́рюють місто, а мудрі утишують гнів.
9 If a wise man goes to law with a foolish man, he may be angry or laughing, but there will be no rest.
Мудра люди́на, що праву́ється із нерозумним, то чи гні́вається, чи сміється, — споко́ю не знає.
10 Men of blood are haters of the good man, and evil-doers go after his soul.
Кровоже́рці нена́видять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11 A foolish man lets out all his wrath, but a wise man keeps it back quietly.
Глупа́к уесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стри́мує.
12 If a ruler gives attention to false words, all his servants are evil-doers.
Володар, що слухає сло́ва брехливого, — безбожні всі слу́ги його!
13 The poor man and his creditor come face to face: the Lord gives light to their eyes equally.
Убогий й гноби́тель стрічаються, — їм обом Господь очі освітлює.
14 The king who is a true judge in the cause of the poor, will be safe for ever on the seat of his power.
Як цар правдою судить убогих, стоя́тиме трон його за́вжди.
15 The rod and sharp words give wisdom: but a child who is not guided is a cause of shame to his mother.
Різка й поу́ка премудрість дають, а дити́на, зали́шена тільки собі, засоро́млює матір свою.
16 When evil men are in power, wrongdoing is increased; but the upright will have pleasure when they see their downfall.
Як мно́жаться несправедливі — провина розмно́жується, але праведні бачитимуть їхній упа́док.
17 Give your son training, and he will give you rest; he will give delight to your soul.
Карай сина свого — й він тебе заспоко́їть, і приє́мнощі дасть для твоєї душі.
18 Where there is no vision, the people are uncontrolled; but he who keeps the law will be happy.
Без пророчих виді́нь люд розбе́щений, коли ж стереже він Зако́на — блаженний.
19 A servant will not be trained by words; for though the sense of the words is clear to him, he will not give attention.
Раб словами не буде пока́раний, — хоч він розуміє, але́ не послу́хає.
20 Have you seen a man who is quick with his tongue? There is more hope for a foolish man than for him.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
21 If a servant is gently cared for from his early years, he will become a cause of sorrow in the end.
Хто розпе́щує зма́лку свого раба, то кінець його буде невдячний.
22 An angry man is the cause of fighting, and a man given to wrath does much wrong.
Гнівли́ва люди́на викли́кує сварку, а лютий вчиняє багато провин.
23 A man's pride will be the cause of his fall, but he who has a gentle spirit will get honour.
Горди́ня люди́ни її понижає, а чести набуває покірливий духом.
24 A man who takes part with a thief has hate for his soul; he is put under oath, but says nothing.
Хто ді́литься з зло́дієм, той нена́видить душу свою, — він чує прокля́ття, та не виявляє.
25 The fear of man is a cause of danger: but whoever puts his faith in the Lord will have a safe place on high.
Страх перед люди́ною па́стку дає, хто ж наді́ю складає на Господа, буде безпечний.
26 The approval of a ruler is desired by great numbers: but the decision in a man's cause comes from the Lord.
Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для люди́ни.
27 An evil man is disgusting to the upright, and he who is upright is disgusting to evil-doers.
Наси́льник — оги́да для праведних, а простодоро́гий — оги́да безбожному.
