Proverbs 19
1 Better is the poor man whose ways are upright, than the man of wealth whose ways are twisted.
Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Further, without knowledge desire is not good; and he who is over-quick in acting goes out of the right way.
Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 By his foolish behaviour a man's ways are turned upside down, and his heart is bitter against the Lord.
Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
4 Wealth makes a great number of friends; but the poor man is parted from his friend.
Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
5 A false witness will not go without punishment, and the breather out of deceit will not go free.
Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
6 Great numbers will make attempts to get the approval of a ruler: and every man is the special friend of him who has something to give.
Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
7 All the brothers of the poor man are against him: how much more do his friends go far from him! ...
Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
8 He who gets wisdom has love for his soul: he who keeps good sense will get what is truly good.
Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
9 A false witness will not go without punishment, and the breather out of deceit will be cut off.
Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
10 Material comfort is not good for the foolish; much less for a servant to be put over rulers.
Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
11 A man's good sense makes him slow to wrath, and the overlooking of wrongdoing is his glory.
Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
12 The king's wrath is like the loud cry of a lion, but his approval is like dew on the grass.
Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
13 A foolish son is the destruction of his father; and the bitter arguments of a wife are like drops of rain falling without end.
Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
14 House and wealth are a heritage from fathers, but a wife with good sense is from the Lord.
Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
15 Hate of work sends deep sleep on a man: and he who has no industry will go without food.
Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
16 He who keeps the law keeps his soul; but death will be the fate of him who takes no note of the word.
Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
17 He who has pity on the poor gives to the Lord, and the Lord will give him his reward.
Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
18 Give your son training while there is hope; let not your heart be purposing his death.
Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
19 A man of great wrath will have to take his punishment: for if you get him out of trouble you will have to do it again.
Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
20 Let your ear be open to suggestion and take teaching, so that at the end you may be wise.
Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
21 A man's heart may be full of designs, but the purpose of the Lord is unchanging.
У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
22 The ornament of a man is his mercy, and a poor man is better than one who is false.
Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
23 The fear of the Lord gives life: and he who has it will have need of nothing; no evil will come his way.
Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
24 The hater of work puts his hand deep into the basin, and will not even take it to his mouth again.
У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
25 When blows overtake the man of pride, the simple will get sense; say sharp words to the wise, and knowledge will be made clear to him.
Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
26 He who is violent to his father, driving away his mother, is a son causing shame and a bad name.
Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
27 A son who no longer gives attention to teaching is turned away from the words of knowledge.
перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
28 A good-for-nothing witness makes sport of the judge's decision: and the mouth of evil-doers sends out evil like a stream.
Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
29 Rods are being made ready for the man of pride, and blows for the back of the foolish.
На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
