Numbers 32
1 Now the children of Reuben and the children of Gad had a great number of cattle: and when they saw that the land of Jazer and the land of Gilead was a good place for cattle;
А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.
2 The children of Gad and the children of Reuben came and said to Moses and to Eleazar the priest and to the chiefs of the meeting,
І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
3 Ataroth, and Dibon, and Jazer, and Nimrah, and Heshbon, and Elealeh, and Sebam, and Nebo, and Beon,
„Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —
4 The land which the Lord gave into the hands of the children of Israel, is a land for cattle, and your servants have cattle.
та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.
5 And they said, With your approval, let this land be given to your servants as their heritage: do not take us over Jordan.
І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“
6 And Moses said to the children of Gad and the children of Reuben, Are your brothers to go to the war, while you take your rest here?
І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?
7 Why would you take from the children of Israel the desire to go over into the land which the Lord has given them?
І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?
8 So did your fathers, when I sent them from Kadesh-barnea to see the land.
Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.
9 For when they went up to the valley of Eshcol, and saw the land, they took from the children of Israel the desire to go into the land which the Lord had given them.
І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.
10 And at that time the Lord was moved to wrath, and made an oath, saying,
І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
11 Truly, not one of the men of twenty years old and over who came out of Egypt will see the land which I gave by oath to Abraham, Isaac, and Jacob; because they have not been true to me with all their heart;
„ Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
12 But only Caleb, the son of Jephunneh the Kenizzite, and Joshua, the son of Nun: because they have been true to the Lord.
окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.
13 Then the Lord was angry with Israel, and he made them wanderers in the waste land for forty years? till all that generation who had done evil in the eyes of the Lord was dead.
І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.
14 And now you have come to take the place of your fathers, another generation of sinners, increasing the wrath of the Lord against Israel.
А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.
15 For if you are turned away from him, he will send them wandering again in the waste land; and you will be the cause of the destruction of all this people.
Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.
16 Then they came to him, and said, We will make safe places for our cattle here, and towns for our little ones;
А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,
17 But we ourselves will be ready armed to go before the children of Israel till we have taken them to their place: but our little ones will be safe in the walled towns against the people of the land.
а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.
18 We will not come back to our houses till every one of the children of Israel has come into his heritage.
Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.
19 For we will not have our heritage with them on the other side of Jordan and forward; because our heritage has come to us on this side of Jordan to the east.
Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.
20 Then Moses said to them, If you will do this, arming yourselves to go before the Lord to the war,
І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,
21 Every armed man of you going across Jordan before the Lord till he has overcome and sent in flight all who are against him,
і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
22 And the land is under the rule of the Lord: then after that you may come back, having done no wrong to the Lord and to Israel; and this land will be yours for your heritage before the Lord.
то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.
23 But if you do not do this, then you are sinners against the Lord; and you may be certain that your sin will have its reward.
А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
24 So get to work building your towns for your little ones, and safe places for your sheep; and do as you have said.
Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.
25 And the children of Gad and the children of Reuben said to Moses, Your servants will do as my lord says.
І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.
26 Our little ones, our wives, and our flocks, and all our cattle, will be there in the towns of Gilead;
Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.
27 But your servants will go over, every man armed for war, before the Lord to the fight, as my lord says.
А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.
28 So Moses gave orders about them to Eleazar the priest and to Joshua, the son of Nun, and to the heads of families of the tribes of the children of Israel.
І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.
29 And Moses said to them, If the children of Gad and the children of Reuben go with you over Jordan, every man armed for the fight before the Lord, and all the land is given into your hands, then let them have the land of Gilead for a heritage:
І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
30 But if they do not go over with you armed, they will have to take their heritage with you in the land of Canaan.
А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.
31 Then the children of Gad and the children of Reuben said, As the Lord has said to your servants, so will we do.
І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.
32 We will go over armed before the Lord into the land of Canaan, and you will give us our heritage on this side of Jordan.
Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.
33 So Moses gave to them, even to the children of Gad and the children of Reuben and to the half-tribe of Manasseh, the son of Joseph, the kingdom of Sihon, king of the Amorites and Og, king of Bashan, all the land with its towns and the country round them.
І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.
34 And the children of Gad were the builders of Dibon and Ataroth and Aroer;
І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
35 And Atroth-shophan and Jazer and Jogbehah;
і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
36 And Beth-nimrah and Beth-haran: walled towns and shut-in places for sheep.
і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.
37 And the children of Reuben were the builders of Heshbon and Elealeh and Kiriathaim;
А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,
38 And Nebo and Baal-meon, (their names being changed, ) and Sibmah: and they gave other names to the towns they made.
і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.
39 And the children of Machir, the son of Manasseh, went to Gilead and took it, driving out the Amorites who were living there.
І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.
40 And Moses gave Gilead to Machir, the son of Manasseh; and he made it his living-place.
І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
41 And Jair, the son of Manasseh, went and took the towns of Gilead, naming them Havvoth-Jair.
А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.
42 And Nobah went and took Kenath and its small towns, naming it Nobah, after himself.
А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.
