Leviticus 24
1 And the Lord said to Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 Give orders to the children of Israel to give you clean olive oil for the light, so that a light may be burning at all times,
„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.
3 Outside the veil of the ark in the Tent of meeting; let Aaron see that it is burning from evening till morning at all times before the Lord: it is a rule for ever through all your generations.
Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!
4 Let Aaron put the lights in order on the support before the Lord at all times.
На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.
5 And take the best meal and make twelve cakes of it, a fifth part of an ephah in every cake.
І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.
6 And put them in two lines, six in a line, on the holy table before the Lord.
І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7 And on the lines of cakes put clean sweet-smelling spices, for a sign on the bread, an offering made by fire to the Lord.
і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.
8 Every Sabbath day regularly, the priest is to put it in order before the Lord: it is offered for the children of Israel, an agreement made for ever.
Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.
9 And it will be for Aaron and his sons; they are to take it for food in a holy place: it is the most holy of all the offerings made by fire to the Lord, a rule for ever.
І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.
10 And a son of an Israelite woman, whose father was an Egyptian, went out among the children of Israel and had a fight with a man of Israel by the tents;
І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.
11 And the son of the Israelite woman said evil against the holy Name, with curses; and they took him to Moses. His mother's name was Shelomith, the daughter of Dibri, of the tribe of Dan.
І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.
12 And they kept him shut up, till a decision might be given by the mouth of the Lord.
І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.
13 And the Lord said to Moses,
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14 Take the curser outside the tent-circle; and let all in whose hearing the words were said put their hands on his head, and let him be stoned by all the people.
„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15 And say to the children of Israel, As for any man cursing God, his sin will be on his head.
А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.
16 And he who says evil against the name of the Lord will certainly be put to death; he will be stoned by all the people; the man who is not of your nation and one who is an Israelite by birth, whoever says evil against the holy Name is to be put to death.
А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.
17 And anyone who takes another's life is certainly to be put to death.
І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.
18 And anyone wounding a beast and causing its death, will have to make payment for it: a life for a life.
А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.
19 And if a man does damage to his neighbour, as he has done, so let it be done to him;
І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:
20 Wound for wound, eye for eye, tooth for tooth; whatever damage he has done, so let it be done to him.
злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.
21 He who puts a beast to death will have to make payment for it; he who puts a man to death will himself be put to death.
А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.
22 You are to have the same law for a man of another nation living among you as for an Israelite; for I am the Lord your God.
Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“
23 And Moses said these words to the children of Israel, and they took the man who had been cursing outside the tent-circle and had him stoned. The children of Israel did as the Lord gave orders to Moses.
І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.
