John 6
1 After these things Jesus went away to the other side of the sea of Galilee — that is, the sea of Tiberias.
Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.
2 And a great number of people went after him because they saw the signs which he did on those who were ill.
А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.
3 Then Jesus went up the mountain and was seated there with his disciples.
Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.
4 Now the Passover, a feast of the Jews, was near.
Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.
5 Lifting up his eyes, Jesus saw a great number of people coming to where he was, and he said to Philip, Where may we get bread for all these people?
А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“
6 This he said, testing him: for he had no doubt what he himself would do.
Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.
7 Philip made answer, Bread to the value of two hundred pence would not be enough even to give everyone a little.
Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.
8 One of his disciples, Andrew, the brother of Simon Peter, said to Jesus,
Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:
9 There is a boy here with five barley cakes and two fishes: but what is that among such a number?
„Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві риби, але що́ то на бе́зліч таку!“
10 Jesus said, Let the people be seated. Now there was much grass in that place. And those seated on the grass were about five thousand.
А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.
11 Then Jesus took the cakes and having given praise to God, he gave them to the people who were seated, and the fishes in the same way, as much as they had need of.
А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
12 And when they had had enough, Jesus said to his disciples, Take up the broken bits which are over, so that nothing may be wasted.
І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.
13 So they took them up: twelve baskets full of broken bits of the five cakes which were over after the people had had enough.
І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.
14 And when the people saw the sign which he had done, they said, Truly, this is the prophet who is to come into the world.
А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“
15 Now when Jesus saw that the people were about to come and take him by force to make him a king, he went away again up the mountain by himself.
Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.
16 When evening came the disciples went down to the sea;
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.
17 And they took a boat and went across the sea in the direction of Capernaum. By then it was dark and still Jesus had not come to them.
І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.
18 The sea was getting rough because of a strong wind which was blowing.
Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.
19 After they had gone three or four miles they saw Jesus walking on the sea and coming near to the boat; and they had great fear.
Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.
20 But he said to them, It is I, have no fear.
Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“
21 Then they readily took him into the boat: and straight away the boat was at the land to which they were going.
І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.
22 The day after, the people who were on the other side of the sea saw that only one small boat had been there, that Jesus had not gone in that boat with the disciples, but that the disciples had gone away by themselves.
А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.
23 Some other boats, however, came from Tiberias near to the place where they had taken the bread after the Lord had given praise.
А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
24 So when the people saw that Jesus was not there, or his disciples, they got into those boats and went over to Capernaum looking for Jesus.
Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.
25 And when they came across him on the other side of the sea they said, Rabbi, when did you come here?
І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“
26 Jesus, answering them, said, Truly I say to you, You come after me, not because you saw signs, but because you were given the bread and had enough.
Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправці кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.
27 Let your work not be for the food which comes to an end, but for the food which goes on for eternal life, which the Son of man will give to you, for on him has God the Father put his mark. (aiōnios g166)
Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть вам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. (aiōnios g166)
28 Then they said to him, How may we do the works of God?
Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“
29 Jesus, answering, said to them, This is to do the work of God: to have faith in him whom God has sent.
Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.
30 So they said, What sign do you give us, so that we may see and have faith in you? What do you do?
А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“
31 Our fathers had the manna in the waste land, as the Writings say, He gave them bread from heaven.
Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.
32 Jesus then said to them, Truly I say to you, What Moses gave you was not the bread from heaven; it is my Father who gives you the true bread from heaven.
А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.
33 The bread of God is the bread which comes down out of heaven and gives life to the world.
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.
34 Ah, Lord, they said, give us that bread for ever!
А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“
35 And this was the answer of Jesus: I am the bread of life. He who comes to me will never be in need of food, and he who has faith in me will never be in need of drink.
Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.
36 But it is as I said to you: you have seen me, and still you have no faith.
Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.
37 Whatever the Father gives to me will come to me; and I will not send away anyone who comes to me.
Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.
38 For I have come down from heaven, not to do my pleasure, but the pleasure of him who sent me.
Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.
39 And this is the pleasure of him who sent me, that I am not to let out of my hands anything which he has given me, but I am to give it new life on the last day.
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.
40 This, I say, is my Father's pleasure, that everyone who sees the Son and has faith in him may have eternal life: and I will take him up on the last day. (aiōnios g166)
Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. (aiōnios g166)
41 Now the Jews said bitter things about Jesus because of his words, I am the bread which came down from heaven.
Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.
42 And they said, Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we have seen? How is it then that he now says, I have come down from heaven?
І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“
43 Jesus made answer and said, Do not say things against me, one to another.
А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!
44 No man is able to come to me if the Father who sent me does not give him the desire to come: and I will take him up from the dead on the last day.
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.
45 The writings of the prophets say, And they will all have teaching from God. Everyone whose ears have been open to the teaching of the Father comes to me.
У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.
46 Not that anyone has ever seen the Father; only he who is from God, he has seen the Father.
Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.
Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має. (aiōnios g166)
48 I am the bread of life.
Я — хліб життя!
49 Your fathers took the manna in the waste land — and they are dead.
Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.
50 The bread which comes from heaven is such bread that a man may take it for food and never see death.
То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.
51 I am the living bread which has come from heaven: if any man takes this bread for food he will have life for ever: and more than this, the bread which I will give is my flesh which I will give for the life of the world. (aiōn g165)
Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. (aiōn g165)
52 Then the Jews had an angry discussion among themselves, saying, How is it possible for this man to give us his flesh for food?
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“
53 Then Jesus said to them, Truly I say to you, If you do not take the flesh of the Son of man for food, and if you do not take his blood for drink, you have no life in you.
І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.
54 He who takes my flesh for food and my blood for drink has eternal life: and I will take him up from the dead at the last day. (aiōnios g166)
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. (aiōnios g166)
55 My flesh is true food and my blood is true drink.
Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.
56 He who takes my flesh for food and my blood for drink is in me and I in him.
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.
57 As the living Father has sent me, and I have life because of the Father, even so he who takes me for his food will have life because of me.
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.
58 This is the bread which has come down from heaven. It is not like the food which your fathers had: they took of the manna, and are dead; but he who takes this bread for food will have life for ever. (aiōn g165)
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ (aiōn g165)
59 Jesus said these things in the Synagogue while he was teaching at Capernaum.
Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.
60 Then, hearing this, a number of his disciples said, This is a hard saying; who is able to take in such teaching?
А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“
61 When Jesus became conscious that his disciples were protesting about what he said, he said to them, Does this give you trouble?
А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?
62 What then will you say if you see the Son of man going up to where he was before?
А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?
63 The spirit is the life giver; the flesh is of no value: the words which I have said to you are spirit and they are life.
То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.
64 But still some of you have no faith. For it was clear to Jesus from the first who they were who had no faith, and who it was who would be false to him.
Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.
65 And he said, This is why I said to you, No man is able to come to me if he is not given the power to do so by the Father.
І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те “.
66 Because of what he said, a number of the disciples went back and would no longer go with him.
Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.
67 So Jesus said to the twelve, Have you a desire to go away?
І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“
68 Then Simon Peter gave this answer: Lord, to whom are we to go? you have the words of eternal life; (aiōnios g166)
Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. (aiōnios g166)
69 And we have faith and are certain that you are the Holy One of God.
Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“
70 Then Jesus said, Did I not make a selection of you, the twelve, and one of you is a son of the Evil One?
Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.
71 He was talking of Judas, the son of Simon Iscariot. It was he who was to be false to Jesus — one of the twelve.
Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.
