Job 39
1 Have you knowledge of the rock-goats? or do you see the roes giving birth to their young?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Is the number of their months fixed by you? or is the time when they give birth ordered by you?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 They are bent down, they give birth to their young, they let loose the fruit of their body.
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Their young ones are strong, living in the open country; they go out and do not come back again.
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Who has let the ass of the fields go free? or made loose the bands of the loud-voiced beast?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 To whom I have given the waste land for a heritage, and the salt land as a living-place.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 He makes sport of the noise of the town; the voice of the driver does not come to his ears;
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 He goes looking for his grass-lands in the mountains, searching out every green thing.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Will the ox of the mountains be your servant? or is his night's resting-place by your food-store?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Will he be pulling your plough with cords, turning up the valleys after you?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Will you put your faith in him, because his strength is great? will you give the fruit of your work into his care?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Will you be looking for him to come back, and get in your seed to the crushing-floor?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Is the wing of the ostrich feeble, or is it because she has no feathers,
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 That she puts her eggs on the earth, warming them in the dust,
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 Without a thought that they may be crushed by the foot, and broken by the beasts of the field?
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 She is cruel to her young ones, as if they were not hers; her work is to no purpose; she has no fear.
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 For God has taken wisdom from her mind, and given her no measure of knowledge.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 When she is shaking her wings on high, she makes sport of the horse and of him who is seated on him.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Do you give strength to the horse? is it by your hand that his neck is clothed with power?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Is it through you that he is shaking like a locust, in the pride of his loud-sounding breath?
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 He is stamping with joy in the valley; he makes sport of fear.
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 In his strength he goes out against the arms of war, turning not away from the sword.
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 The bow is sounding against him; he sees the shining point of spear and arrow.
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Shaking with passion, he is biting the earth; he is not able to keep quiet at the sound of the horn;
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 When it comes to his ears he says, Aha! He is smelling the fight from far off, and hearing the thunder of the captains, and the war-cries.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Is it through your knowledge that the hawk takes his flight, stretching out his wings to the south?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Or is it by your orders that the eagle goes up, and makes his resting-place on high?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 On the rock is his house, and on the mountain-top his strong place.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 From there he is watching for food; his eye sees it far off.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 His young have blood for their drink, and where the dead bodies are, there is he to be seen.
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
