Job 36
1 And Elihu went on to say,
І далі Елігу казав:
2 Give me a little more time, and I will make it clear to you; for I have still something to say for God.
„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.
3 I will get my knowledge from far, and I will give righteousness to my Maker.
Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.
4 For truly my words are not false; one who has all knowledge is talking with you.
Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.
5 Truly, God gives up the hard-hearted, and will not give life to the sinner.
Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.
6 His eyes are ever on the upright, and he gives to the crushed their right;
Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Lifting them up to the seat of kings, and making them safe for ever.
Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.
8 And if they have been prisoned in chains, and taken in cords of trouble,
А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,
9 Then he makes clear to them what they have done, even their evil works in which they have taken pride.
то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Their ear is open to his teaching, and he gives them orders so that their hearts may be turned from evil.
Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.
11 If they give ear to his voice, and do his word, then he gives them long life, and years full of pleasure.
Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.
12 But if not, they come to their end, and give up their breath without knowledge.
Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.
13 Those who have no fear of God keep wrath stored up in their hearts; they give no cry for help when they are made prisoners.
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 They come to their end while they are still young, their life is short like that of those who are used for sex purposes in the worship of their gods.
У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.
15 He makes the wrong done to the poor the way of their salvation, opening their ears by their trouble.
Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.
Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.
Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.
Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.
Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?
Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.
21 Take care not to be turned to sin, for you have taken evil for your part in place of sorrow.
Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.
22 Truly God is lifted up in strength; who is a ruler like him?
Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?
23 Who ever gave orders to him, or said to him, You have done wrong?
Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“
24 See that you give praise to his work, about which men make songs.
Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 All people are looking on it; man sees it from far.
що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.
26 Truly, God is great, greater than all our knowledge; the number of his years may not be searched out.
Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!
27 For he takes up the drops from the sea; he sends them through his mist as rain,
Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,
28 Flowing down from the sky, and dropping on the peoples.
що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.
29 And who has knowledge of how the clouds are stretched out, or of the thunders of his tent?
Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?
30 See, he is stretching out his mist, covering the tops of the mountains with it.
Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,
31 For by these he gives food to the peoples, and bread in full measure.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
32 He takes the light in his hands, sending it against the mark.
Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.
33 The thunder makes clear his passion, and the storm gives news of his wrath.
Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.
