Job 32
1 So these three men gave no more answers to Job, because he seemed to himself to be right.
І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.
2 And Elihu, the son of Barachel the Buzite, of the family of Ram, was angry, burning with wrath against Job, because he seemed to himself more right than God;
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
3 And he was angry with his three friends, because they had been unable to give him an answer, and had not made Job's sin clear.
Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
4 Now Elihu had kept quiet while Job was talking, because they were older than he;
А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.
5 And when Elihu saw that there was no answer in the mouth of the three men, he was very angry.
І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!
6 And Elihu, the son of Barachel the Buzite, made answer and said, I am young, and you are very old, so I was in fear, and kept myself from putting my knowledge before you.
І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам
7 I said to myself, It is right for the old to say what is in their minds, and for those who are far on in years to give out wisdom.
Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!
8 But truly it is the spirit in man, even the breath of the Ruler of all, which gives them knowledge.
Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.
9 It is not the old who are wise, and those who are full of years have not the knowledge of what is right.
Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.
10 So I say, Give ear to me, and I will put forward my knowledge.
Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!
11 I was waiting for your words, I was giving ear to your wise sayings; while you were searching out what to say,
Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.
12 I was taking note; and truly not one of you was able to make clear Job's error, or to give an answer to his words.
І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!
13 Take care that you do not say, Wisdom is here; God may overcome him, but not man.
Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“
14 I will not put forward words like these, or make use of your sayings in answer to him.
Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.
15 Fear has overcome them, they have no more answers to give; they have come to an end of words.
Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,
16 And am I to go on waiting while they have nothing to say? while they keep quiet and give no more answers?
Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.
17 I will give my answer; I will put forward my knowledge:
Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.
18 For I am full of words, I am unable to keep in my breath any longer:
Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.
19 My stomach is like wine which is unable to get out; like skins full of new wine, it is almost burst.
Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!
20 Let me say what is in my mind, so that I may get comfort; let me give answer with open mouth.
Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!
21 Let me not give respect to any man, or give names of honour to any living.
На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,
22 For I am not able to give names of honour to any man; and if I did, my Maker would quickly take me away.
бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!
