Job 24
1 Why are times not stored up by the Ruler of all, and why do those who have knowledge of him not see his days?
Для чо́го часи́ не заховані від Всемогу́тнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!
2 The landmarks are changed by evil men, they violently take away flocks, together with their keepers.
Пересо́вують ме́жі безбожні, стадо грабують вони та пасу́ть,
3 They send away the ass of him who has no father, they take the widow's ox for debt.
займають осла в сироти́ни, беруть у заста́ву вола від удовиць.
4 The crushed are turned out of the way; all the poor of the earth go into a secret place together.
вони бідних з дороги спиха́ють, разом мусять ховатися збі́джені кра́ю.
5 Like asses in the waste land they go out to their work, looking for food with care; from the waste land they get bread for their children.
Тож вони, бідарі́, немов дикі осли на пустині, вихо́дять на працю свою, здобичі шукаючи, — степ йому хліба дає для дітей.
6 They get mixed grain from the field, and they take away the late fruit from the vines of those who have wealth.
На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,
7 They take their rest at night without clothing, and have no cover in the cold.
на́го ночують вони, без одежі, і не мають вкриття́ собі в холоді,
8 They are wet with the rain of the mountains, and get into the cracks of the rock for cover.
мокнуть від зливи гірсько́ї, а засло́ни не маючи, скелю вони обіймають.
9 The child without a father is forced from its mother's breast, and they take the young children of the poor for debt.
Сироту́ відривають від перс, і в заста́ву беруть від убогого.
10 Others go about without clothing, and though they have no food, they get in the grain from the fields.
Ходять на́го вони, без вбрання́, і голодними носять снопи́.
11 Between the lines of olive-trees they make oil; though they have no drink, they are crushing out the grapes.
Хоч між му́рами їхніми ро́блять оливу, то́пчуть чави́ла, — та прагнуть вони!
12 From the town come sounds of pain from those who are near death, and the soul of the wounded is crying out for help; but God does not take note of their prayer.
Стогнуть люди із міста, і кричить душа вби́ваних, а Бог на це зло не зверта́є уваги.
13 Then there are those who are haters of the light, who have no knowledge of its ways, and do not go in them.
Вони проти світла бунту́ють, не знають дорі́г Його, і на сте́жках Його не сидять.
14 He who is purposing death gets up before day, so that he may put to death the poor and those in need.
На світа́нку встає душогу́б, замордо́вує бідного та злидаря́, а ніч він прово́дить, як зло́дій.
15 And the man whose desire is for the wife of another is waiting for the evening, saying, No eye will see me; and he puts a cover on his face. And in the night the thief goes about;
А перелю́бника око чекає смерка́ння, говорячи: „Не побачить мене жодне око!“і засло́ну кладе на обличчя.
16 In the dark he makes holes in the walls of houses: in the daytime they are shutting themselves up, they have no knowledge of the light.
Підко́пуються під доми́ в темноті́, замика́ються вдень, світла не знають вони,
17 For the middle of the night is as morning to them, they are not troubled by the fear of the dark.
бо ра́нок для них усіх ра́зом — то те́мрява, і знають вони жахи те́мряви.
18 They go quickly on the face of the waters; their heritage is cursed in the earth; the steps of the crusher of grapes are not turned to their vine-garden.
Такий легкий він на пове́рхні води, на землі їхня частка прокля́та, — не ве́рнеться він на дорогу садів-виноградів.
Як посу́ха та спе́ка їдять сніжну во́ду, так шео́л поїсть грі́шників! (Sheol h7585)
20 The public place of his town has no more knowledge of him, and his name has gone from the memory of men: he is rooted up like a dead tree.
Забуде його лоно матері, буде жерти черва́ його, мов солодо́щі, більше не буде він зга́дуваний, — і безбожник поламаний буде, мов де́рево!
21 He is not kind to the widow, and he has no pity for her child.
Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра́.
22 But God by his power gives long life to the strong; he gets up again, though he has no hope of life.
А міццю своєю він тягне могутніх, — коли він встає, то ніхто вже не певний свойо́го життя!
23 He takes away his fear of danger and gives him support; and his eyes are on his ways.
Бог дає йому все на безпе́ку, і на те він спира́ється, та очі Його бачать їхні доро́ги:
24 For a short time they are lifted up; then they are gone; they are made low, they are pulled off like fruit, and like the heads of grain they are cut off.
піді́ймуться трохи — й не має вже їх, бо понижені. Як усе, вони гинуть, — і зрі́зуються, немов та колоско́ва голо́вка.
25 And if it is not so, now, who will make it clear that my words are false, and that what I say is of no value?
Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомо́вцем, а слово моє на марно́ту обе́рне?“
