Job 13
1 Truly, my eye has seen all this, word of it has come to my ear, and I have knowledge of it.
Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.
2 The same things are in my mind as in yours; I am equal to you.
Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,
3 But I would have talk with the Ruler of all, and my desire is to have an argument with God.
і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!
4 But you put a false face on things; all your attempts to put things right are of no value.
Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!
5 If only you would keep quiet, it would be a sign of wisdom!
О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!
6 Give ear to the argument of my mouth, and take note of the words of my lips.
Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.
7 Will you say in God's name what is not right, and put false words into his mouth?
Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?
8 Will you have respect for God's person in this cause, and put yourselves forward as his supporters?
Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?
9 Will it be good for you to be searched out by him, or have you the thought that he may be guided into error like a man?
Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?
10 He will certainly put you right, if you have respect for persons in secret.
Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!
11 Will not his glory put you in fear, so that your hearts will be overcome before him?
Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?
12 Your wise sayings are only dust, and your strong places are only earth.
Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!
13 Keep quiet, and let me say what is in my mind, whatever may come to me.
Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!
14 I will take my flesh in my teeth, and put my life in my hand.
Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?
15 Truly, he will put an end to me; I have no hope; but I will not give way in argument before him;
Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!
16 And that will be my salvation, for an evil-doer would not come before him,
І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.
17 Give ear with care to my words, and keep what I say in your minds.
Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.
18 See now, I have put my cause in order, and I am certain that I will be seen to be right.
Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!
19 Is any one able to take up the argument against me? If so, I would keep quiet and give up my breath.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
20 Only two things do not do to me, then I will come before your face:
Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:
21 Take your hand far away from me; and let me not be overcome by fear of you.
віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!
22 Then at the sound of your voice I will give answer; or let me put forward my cause for you to give me an answer.
Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!
23 What is the number of my evil-doings and my sins? give me knowledge of them.
Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!
24 Why is your face veiled from me, as if I was numbered among your haters?
Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?
25 Will you be hard on a leaf in flight before the wind? will you make a dry stem go more quickly on its way?
Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?
26 For you put bitter things on record against me, and send punishment on me for the sins of my early years;
Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,
27 And you put chains on my feet, watching all my ways, and making a limit for my steps;
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
28 Though a man comes to nothing like a bit of dead wood, or like a robe which has become food for the worm.
і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!
