< Genesis 21 >
1 And the Lord came to Sarah as he had said and did to her as he had undertaken.
А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 And Sarah became with child, and gave Abraham a son when he was old, at the time named by God.
І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 And Abraham gave to his son, to whom Sarah had given birth, the name Isaac.
І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 And when his son Isaac was eight days old, Abraham made him undergo circumcision, as God had said to him.
І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 Now Abraham was a hundred years old when the birth of Isaac took place.
А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 And Sarah said, God has given me cause for laughing, and everyone who has news of it will be laughing with me.
І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.
7 And she said, Who would have said to Abraham that Sarah would have a child at her breast? for see, I have given him a son now when he is old.
І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.
8 And when the child was old enough to be taken from the breast, Abraham made a great feast.
І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
9 And Sarah saw the son of Hagar the Egyptian playing with Isaac.
І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 So she said to Abraham, Send away that woman and her son: for the son of that woman is not to have a part in the heritage with my son Isaac.
I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.
11 And this was a great grief to Abraham because of his son.
Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 But God said, Let it not be a grief to you because of the boy and Hagar his mother; give ear to whatever Sarah says to you, because it is from Isaac that your seed will take its name.
І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 And I will make a nation of the son of your servant-woman, because he is your seed.
І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.
14 And early in the morning Abraham got up, and gave Hagar some bread and a water-skin, and put the boy on her back, and sent her away: and she went, wandering in the waste land of Beer-sheba.
І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 And when all the water in the skin was used up, she put the child down under a tree.
І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 And she went some distance away, about an arrow flight, and seating herself on the earth, she gave way to bitter weeping, saying, Let me not see the death of my child.
І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 And the boy's cry came to the ears of God; and the angel of God said to Hagar from heaven, Hagar, why are you weeping? have no fear, for the child's cry has come to the ears of God.
І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Come, take your child in your arms, for I will make of him a great nation.
Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.
19 Then God made her eyes open, and she saw a water-spring, and she got water in the skin and gave the boy a drink.
І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 And God was with the boy, and he became tall and strong, and he became a bowman, living in the waste land.
І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 And while he was in the waste land of Paran, his mother got him a wife from the land of Egypt.
І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.
22 Now at that time, Abimelech and Phicol, the captain of his army, said to Abraham, I see that God is with you in all you do.
І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!
23 Now, then, give me your oath, in the name of God, that you will not be false to me or to my sons after me, but that as I have been good to you, so you will be to me and to this land where you have been living.
А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.
24 And Abraham said, I will give you my oath.
І сказав Авраам: „Я присягаю!“
25 But Abraham made a protest to Abimelech because of a water-hole which Abimelech's servants had taken by force.
І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 But Abimelech said, I have no idea who has done this thing; you never gave me word of it, and I had no knowledge of it till this day.
І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.
27 And Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two of them made an agreement together.
І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.
28 And Abraham put seven young lambs of the flock on one side by themselves.
І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 Then Abimelech said, What are these seven lambs which you have put on one side?
І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“
30 And he said, Take these seven lambs from me as a witness that I have made this water-hole.
А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.
31 So he gave that place the name Beer-sheba, because there the two of them had given their oaths.
Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 So they made an agreement at Beer-sheba, and Abimelech and Phicol, the captain of his army, went back to the land of the Philistines.
І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 And Abraham, after planting a holy tree in Beer-sheba, gave worship to the name of the Lord, the Eternal God.
А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.
34 And Abraham went on living in the land of the Philistines as in a strange country.
І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.