< Ecclesiastes 7 >
1 A good name is better than oil of great price, and the day of death than the day of birth.
Краще добре ім'я́ від оливи хорошої, а день смерти люди́ни — від дня її вро́дження!
2 It is better to go to the house of weeping, than to go to the house of feasting; because that is the end of every man, and the living will take it to their hearts.
Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере!
3 Sorrow is better than joy; when the face is sad the mind gets better.
Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце!
4 The hearts of the wise are in the house of weeping; but the hearts of the foolish are in the house of joy.
Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів.
5 It is better to take note of the protest of the wise, than for a man to give ear to the song of the foolish.
Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних,
6 Like the cracking of thorns under a pot, so is the laugh of a foolish man; and this again is to no purpose.
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
7 The wise are troubled by the ways of the cruel, and the giving of money is the destruction of the heart.
Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце.
8 The end of a thing is better than its start, and a gentle spirit is better than pride.
Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того!
9 Be not quick to let your spirit be angry; because wrath is in the heart of the foolish.
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.
10 Say not, Why were the days which have gone by better than these? Such a question comes not from wisdom.
Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це.
11 Wisdom together with a heritage is good, and a profit to those who see the sun.
Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить,
12 Wisdom keeps a man from danger even as money does; but the value of knowledge is that wisdom gives life to its owner.
бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її.
13 Give thought to the work of God. Who will make straight what he has made bent?
Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в?
14 In the day of wealth have joy, but in the day of evil take thought: God has put the one against the other, so that man may not be certain what will be after him.
За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́!
15 These two have I seen in my life which is to no purpose: a good man coming to his end in his righteousness, and an evil man whose days are long in his evil-doing.
В днях марно́ти своєї я всьо́го набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.
16 Be not given overmuch to righteousness and be not over-wise. Why let destruction come on you?
Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?
17 Be not evil overmuch, and be not foolish. Why come to your end before your time?
Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм?
18 It is good to take this in your hand and not to keep your hand from that; he who has the fear of God will be free of the two.
Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того.
19 Wisdom makes a wise man stronger than ten rulers in a town.
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.
20 There is no man on earth of such righteousness that he does good and is free from sin all his days.
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
21 Do not give ear to all the words which men say, for fear of hearing the curses of your servant.
тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе,
22 Your heart has knowledge how frequently others have been cursed by you.
знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших!
23 All this I have put to the test by wisdom; I said, I will be wise, but it was far from me.
Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“Та дале́ка від мене вона!
24 Far off is true existence, and very deep; who may have knowledge of it?
Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його?
25 I gave my mind to knowledge and to searching for wisdom and the reason of things, and to the discovery that sin is foolish, and that to be foolish is to be without one's senses.
Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство!
26 And I saw a thing more bitter than death, even the woman whose heart is full of tricks and nets, and whose hands are as bands. He with whom God is pleased will get free from her, but the sinner will be taken by her.
І знайшов я річ гіршу від смерти — то жінку, бо па́стка вона, її ж серце — тене́та, а руки її — то кайда́ни! Хто добрий у Бога — врято́ваний буде від неї, а грішного схо́пить вона!
27 Look! this I have seen, said the Preacher, taking one thing after another to get the true account,
Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння!
28 For which my soul is still searching, but I have it not; one man among a thousand have I seen; but a woman among all these I have not seen.
Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов!
29 This only have I seen, that God made men upright, but they have been searching out all sorts of inventions.
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!