Romans 8
1 Therefore, there is now no condemnation for those who are in Christ Jesus.
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
2 For in Christ Jesus the law of the Spirit of life set you free from the law of sin and death.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
3 For what the law was powerless to do in that it was weakened by the flesh, God did by sending His own Son in the likeness of sinful man, as an offering for sin. He thus condemned sin in the flesh,
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
4 so that the righteous standard of the law might be fulfilled in us, who do not walk according to the flesh but according to the Spirit.
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
5 Those who live according to the flesh set their minds on the things of the flesh; but those who live according to the Spirit set their minds on the things of the Spirit.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
6 The mind of the flesh is death, but the mind of the Spirit is life and peace,
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
7 because the mind of the flesh is hostile to God: It does not submit to God’s law, nor can it do so.
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
8 Those controlled by the flesh cannot please God.
І ті, хто хо́дить за тілом, не можуть догодити Богові.
9 You, however, are controlled not by the flesh, but by the Spirit, if the Spirit of God lives in you. And if anyone does not have the Spirit of Christ, he does not belong to Christ.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
10 But if Christ is in you, your body is dead because of sin, yet your spirit is alive because of righteousness.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
11 And if the Spirit of Him who raised Jesus from the dead is living in you, He who raised Christ Jesus from the dead will also give life to your mortal bodies through His Spirit, who lives in you.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
12 Therefore, brothers, we have an obligation, but it is not to the flesh, to live according to it.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
13 For if you live according to the flesh, you will die; but if by the Spirit you put to death the deeds of the body, you will live.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
14 For all who are led by the Spirit of God are sons of God.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
15 For you did not receive a spirit of slavery that returns you to fear, but you received the Spirit of sonship, by whom we cry, “Abba! Father!”
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
16 The Spirit Himself testifies with our spirit that we are God’s children.
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
17 And if we are children, then we are heirs: heirs of God and co-heirs with Christ—if indeed we suffer with Him, so that we may also be glorified with Him.
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
18 I consider that our present sufferings are not comparable to the glory that will be revealed in us.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
19 The creation waits in eager expectation for the revelation of the sons of God.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
20 For the creation was subjected to futility, not by its own will, but because of the One who subjected it, in hope
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
21 that the creation itself will be set free from its bondage to decay and brought into the glorious freedom of the children of God.
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
22 We know that the whole creation has been groaning together in the pains of childbirth until the present time.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
23 Not only that, but we ourselves, who have the firstfruits of the Spirit, groan inwardly as we wait eagerly for our adoption as sons, the redemption of our bodies.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
24 For in this hope we were saved; but hope that is seen is no hope at all. Who hopes for what he can already see?
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
25 But if we hope for what we do not yet see, we wait for it patiently.
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
26 In the same way, the Spirit helps us in our weakness. For we do not know how we ought to pray, but the Spirit Himself intercedes for us with groans too deep for words.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
27 And He who searches our hearts knows the mind of the Spirit, because the Spirit intercedes for the saints according to the will of God.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
28 And we know that God works all things together for the good of those who love Him, who are called according to His purpose.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
29 For those God foreknew, He also predestined to be conformed to the image of His Son, so that He would be the firstborn among many brothers.
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
30 And those He predestined, He also called; those He called, He also justified; those He justified, He also glorified.
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
31 What then shall we say in response to these things? If God is for us, who can be against us?
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
32 He who did not spare His own Son but gave Him up for us all, how will He not also, along with Him, freely give us all things?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
33 Who will bring any charge against God’s elect? It is God who justifies.
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
34 Who is there to condemn us? For Christ Jesus, who died, and more than that was raised to life, is at the right hand of God—and He is interceding for us.
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
35 Who shall separate us from the love of Christ? Shall trouble or distress or persecution or famine or nakedness or danger or sword?
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
36 As it is written: “For Your sake we face death all day long; we are considered as sheep to be slaughtered.”
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
37 No, in all these things we are more than conquerors through Him who loved us.
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
38 For I am convinced that neither death nor life, neither angels nor principalities, neither the present nor the future, nor any powers,
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,
39 neither height nor depth, nor anything else in all creation, will be able to separate us from the love of God that is in Christ Jesus our Lord.
ні вишина́, ні глибина́, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!
