Romans 4
1 What then shall we say that Abraham, our forefather, has discovered?
Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?
2 If Abraham was indeed justified by works, he had something to boast about, but not before God.
Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.
3 For what does the Scripture say? “Abraham believed God, and it was credited to him as righteousness.”
Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
4 Now the wages of the worker are not credited as a gift, but as an obligation.
Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.
5 However, to the one who does not work, but believes in Him who justifies the wicked, his faith is credited as righteousness.
Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.
6 And David speaks likewise of the blessedness of the man to whom God credits righteousness apart from works:
Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:
7 “Blessed are they whose lawless acts are forgiven, whose sins are covered.
«Блаженний той, чиї беззаконня прощені, чиї гріхи покриті!
8 Blessed is the man whose sin the Lord will never count against him.”
Блаженна та людина, якій Господь не залічить її гріха».
9 Is this blessing only on the circumcised, or also on the uncircumcised? We have been saying that Abraham’s faith was credited to him as righteousness.
Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
10 In what context was it credited? Was it after his circumcision, or before? It was not after, but before.
Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!
11 And he received the sign of circumcision as a seal of the righteousness that he had by faith while he was still uncircumcised. So then, he is the father of all who believe but are not circumcised, in order that righteousness might be credited to them.
Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.
12 And he is also the father of the circumcised who not only are circumcised, but who also walk in the footsteps of the faith that our father Abraham had before he was circumcised.
Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.
13 For the promise to Abraham and his offspring that he would be heir of the world was not given through the law, but through the righteousness that comes by faith.
Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.
14 For if those who live by the law are heirs, faith is useless and the promise is worthless,
Бо якщо нащадками є ті, хто [дотримується] Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.
15 because the law brings wrath. And where there is no law, there is no transgression.
Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.
16 Therefore, the promise comes by faith, so that it may rest on grace and may be guaranteed to all Abraham’s offspring—not only to those who are of the law, but also to those who are of the faith of Abraham. He is the father of us all.
Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.
17 As it is written: “I have made you a father of many nations.” He is our father in the presence of God, in whom he believed, the God who gives life to the dead and calls into being what does not yet exist.
Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів».[Він є нашим батьком] перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.
18 Against all hope, Abraham in hope believed and so became the father of many nations, just as he had been told, “So shall your offspring be.”
Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими [чисельними] будуть твої нащадки».
19 Without weakening in his faith, he acknowledged the decrepitness of his body (since he was about a hundred years old) and the lifelessness of Sarah’s womb.
Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.
20 Yet he did not waver through disbelief in the promise of God, but was strengthened in his faith and gave glory to God,
Він не похитнувся [через] невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,
21 being fully persuaded that God was able to do what He had promised.
будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний [це] виконати.
22 This is why “it was credited to him as righteousness.”
Ось чому «це було зараховано йому як праведність».
23 Now the words “it was credited to him” were written not only for Abraham,
[Слова] «йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,
24 but also for us, to whom righteousness will be credited—for us who believe in Him who raised Jesus our Lord from the dead.
але й для нас, бо [віра] має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.
25 He was delivered over to death for our trespasses and was raised to life for our justification.
Він був виданий [на смерть] за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.
