Psalms 9
1 For the choirmaster. To the tune of “The Death of the Son.” A Psalm of David. I will give thanks to the LORD with all my heart; I will recount all Your wonders.
Керівнику хору. На мотив «Смерть сина». Псалом Давидів. Славитиму [Тебе], Господи, від щирого серця, сповіщатиму всі чудеса Твої.
2 I will be glad and rejoice in You; I will sing praise to Your name, O Most High.
Радітиму й веселитимусь Тобою, співатиму імені Твоєму, Всевишній!
3 When my enemies retreat, they stumble and perish before You.
Коли вороги мої відсахнулися назад, то спіткнулися й загинули перед обличчям Твоїм.
4 For You have upheld my just cause; You sit on Your throne judging righteously.
Бо Ти підтримав мене на суді у позові моєму [проти них]; Ти сів на престолі, судив по правді.
5 You have rebuked the nations; You have destroyed the wicked; You have erased their name forever and ever.
Ти звинуватив народи, згубив нечестивих, імена їхні стер навіки [із пам’яті].
6 The enemy has come to eternal ruin, and You have uprooted their cities; the very memory of them has vanished.
Руйнування ворога завершене навіки; його міста Ти викорінив, [Господи], навіть пам’ять про них згинула.
7 But the LORD abides forever; He has established His throne for judgment.
А Господь перебуватиме вічно, Він встановив для [праведного] суду престол Свій.
8 He judges the world with justice; He governs the people with equity.
Він судитиме всесвіт за правдою, вершитиме суд народам справедливо.
9 The LORD is a refuge for the oppressed, a stronghold in times of trouble.
І буде Господь сховищем пригніченому, притулком у часи скорботи.
10 Those who know Your name trust in You, for You, O LORD, have not forsaken those who seek You.
Надію покладатимуть на Тебе [всі], хто знає ім’я Твоє, адже Ти не покинеш тих, хто прагне Тебе, Господи.
11 Sing praises to the LORD, who dwells in Zion; proclaim His deeds among the nations.
Співайте Господеві, Що мешкає на Сіоні, звіщайте народам Його звершення.
12 For the Avenger of bloodshed remembers; He does not ignore the cry of the afflicted.
Бо Він вимагає [розплати] за кров [невинних], пам’ятає про них, не забуває волання пригнічених.
13 Be merciful to me, O LORD; see how my enemies afflict me! Lift me up from the gates of death,
Змилуйся наді мною, Господи, поглянь, [як] гнітять мене мої ненависники, підніми мене, [віддали] від воріт смерті,
14 that I may declare all Your praises— that within the gates of Daughter Zion I may rejoice in Your salvation.
щоби звіщав я хвалу Тобі у воротах Доньки Сіону, радіючи порятунку Твоєму.
15 The nations have fallen into a pit of their making; their feet are caught in the net they have hidden.
Народи попадали в яму, яку [самі ж і] викопали, упіймалися їхні ноги в сіть, яку вони ж таємно розставили.
16 The LORD is known by the justice He brings; the wicked are ensnared by the work of their hands.
Виявив Себе Господь, вчинивши суд: нечестивий потрапив у пастку вчинків своїх рук! Гіґайон. (Села)
Зійдуть нечестиві до царства мертвих – усі народи, що Бога забувають. (Sheol h7585)
18 For the needy will not always be forgotten; nor the hope of the oppressed forever dashed.
Але вбогий не назавжди буде забутий, [і] надія пригнічених не зникне навіки.
19 Rise up, O LORD, do not let man prevail; let the nations be judged in Your presence.
Повстань, Господи! Нехай не перемагає людина! Нехай стануть народи на суд перед обличчям Твоїм!
20 Lay terror upon them, O LORD; let the nations know they are but men.
Наведи жах на них, Господи, нехай пізнають народи, що вони – лише [смертні] люди. (Села)
