Psalms 88
1 A song. A Psalm of the sons of Korah. For the choirmaster. According to Mahalath Leannoth. A Maskil of Heman the Ezrahite. O LORD, the God of my salvation, day and night I cry out before You.
Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґента хору. На „Махалат леаннот“. Пісня навча́льна Ге́мана езрахе́янина. Господи, Боже спасі́ння мого́, вдень я кли́чу й вночі Я перед Тобою:
2 May my prayer come before You; incline Your ear to my cry.
хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зо́йку мого,
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу! (Sheol h7585)
4 I am counted among those descending to the Pit. I am like a man without strength.
Я до тих прирахований став, що в могилу відхо́дять, я став, немов муж той безсилий.
5 I am forsaken among the dead, like the slain who lie in the grave, whom You remember no more, who are cut off from Your care.
Я кинений серед померлих, немов оті тру́пи, що в гро́бі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потя́ті вони від Твоєї руки.
6 You have laid me in the lowest Pit, in the darkest of the depths.
Умісти́в Ти мене в глибоче́зну могилу, до пітьми́ в глибина́х.
7 Your wrath weighs heavily upon me; all Your waves have submerged me.
На мене лягла́ Твоя лють, і Ти всіма́ Своїми лама́ннями мучив мене. (Се́ла)
8 You have removed my friends from me; You have made me repulsive to them; I am confined and cannot escape.
Віддалив Ти від мене знайо́мих моїх, учинив Ти мене за оги́ду для них, Я за́мкнений і не вихо́джу,
9 My eyes grow dim with grief. I call to You daily, O LORD; I spread out my hands to You.
стемні́ло з біди моє око. Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простяга́ю до Тебе ру́ки свої!
10 Do You work wonders for the dead? Do departed spirits rise up to praise You?
Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи тру́пи встануть і будуть хвали́ти Тебе? (Се́ла)
11 Can Your loving devotion be proclaimed in the grave, Your faithfulness in Abaddon?
Хіба милість Твоя буде в гро́бі звіща́тись, а вірність Твоя в аввадо́ні?
12 Will Your wonders be known in the darkness, or Your righteousness in the land of oblivion?
Чи позна́ється в те́мряві чудо Твоє, а в краю́ забуття́ — справедливість Твоя?
13 But to You, O LORD, I cry for help; in the morning my prayer comes before You.
Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випере́джує.
14 Why, O LORD, do You reject me? Why do You hide Your face from me?
Для чо́го, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?
15 From my youth I was afflicted and near death. I have borne Your terrors; I am in despair.
Нужде́нний я та помираю відма́лку, перено́шу страхіття Твої, я осла́блений став.
16 Your wrath has swept over me; Your terrors have destroyed me.
Перейшли́ надо мною Твої пересе́рдя, страхіття Твої зруйнува́ли мене, —
17 All day long they engulf me like water; they enclose me on every side.
вони оточа́ють мене, як вода, увесь день, вони ра́зом мене обляга́ють.
18 You have removed my beloved and my friend; darkness is my closest companion.
друга й при́ятеля віддалив Ти від мене, знайо́мі мої — як та те́мрява!
