< Psalms 88 >
1 A song. A Psalm of the sons of Korah. For the choirmaster. According to Mahalath Leannoth. A Maskil of Heman the Ezrahite. O LORD, the God of my salvation, day and night I cry out before You.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 May my prayer come before You; incline Your ear to my cry.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
3 For my soul is full of troubles, and my life draws near to Sheol. (Sheol )
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol )
4 I am counted among those descending to the Pit. I am like a man without strength.
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 I am forsaken among the dead, like the slain who lie in the grave, whom You remember no more, who are cut off from Your care.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 You have laid me in the lowest Pit, in the darkest of the depths.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 Your wrath weighs heavily upon me; all Your waves have submerged me.
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 You have removed my friends from me; You have made me repulsive to them; I am confined and cannot escape.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 My eyes grow dim with grief. I call to You daily, O LORD; I spread out my hands to You.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Do You work wonders for the dead? Do departed spirits rise up to praise You?
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Can Your loving devotion be proclaimed in the grave, Your faithfulness in Abaddon?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Will Your wonders be known in the darkness, or Your righteousness in the land of oblivion?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 But to You, O LORD, I cry for help; in the morning my prayer comes before You.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Why, O LORD, do You reject me? Why do You hide Your face from me?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 From my youth I was afflicted and near death. I have borne Your terrors; I am in despair.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Your wrath has swept over me; Your terrors have destroyed me.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 All day long they engulf me like water; they enclose me on every side.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 You have removed my beloved and my friend; darkness is my closest companion.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.