Psalms 83
1 A song. A Psalm of Asaph. O God, be not silent; be not speechless; be not still, O God.
Пісня. Псалом Асафів. Боже, не залишайся в тиші, не мовчи й не заспокоюйся, о Боже!
2 See how Your enemies rage, how Your foes have reared their heads.
Адже вороги Твої гомонять і ненависники Твої підняли голови.
3 With cunning they scheme against Your people and conspire against those You cherish,
Складають змову проти Твого народу й радяться проти тих, кого Ти бережеш.
4 saying, “Come, let us erase them as a nation; may the name of Israel be remembered no more.”
Сказали вони: «Ходімо, знищимо їх з-поміж народів, і не згадається більше ім’я Ізраїля».
5 For with one mind they plot together, they form an alliance against You—
Змовилися одностайно, уклали проти Тебе угоду –
6 the tents of Edom and the Ishmaelites, of Moab and the Hagrites,
шатри Едомові й ізмаїльтяни, Моав і аґаряни,
7 of Gebal, Ammon, and Amalek, of Philistia with the people of Tyre.
Ґевал, Аммон і Амалик, Филистея із жителями Тира.
8 Even Assyria has joined them, lending strength to the sons of Lot.
Навіть Ассирія приєдналася до них, ставши сильним плечем для синів Лотових. (Села)
9 Do to them as You did to Midian, as to Sisera and Jabin at the River Kishon,
Зроби з ними так, як із Мідіаном, як із Сісерою й Явіном при потоці Кішон,
10 who perished at Endor and became like dung on the ground.
що були знищені в Ен-Дорі й стали гноєм землі.
11 Make their nobles like Oreb and Zeeb, and all their princes like Zebah and Zalmunna,
Учини з вельможами їхніми, як з Оревом і Зевом, і з князями їхніми, як із Зевахом і Цальманом,
12 who said, “Let us possess for ourselves the pastures of God.”
що говорили: «Візьмемо собі у спадок угіддя Божі».
13 Make them like tumbleweed, O my God, like chaff before the wind.
Боже мій, нехай будуть вони, як курява, як полова на вітрі.
14 As fire consumes a forest, as a flame sets the mountains ablaze,
Як вогонь пожирає ліс і як полум’я обпікає гори,
15 so pursue them with Your tempest, and terrify them with Your storm.
так Ти пожени їх Своєю бурею й вихором Своїм збентеж їх.
16 Cover their faces with shame, that they may seek Your name, O LORD.
Вкрий їхні обличчя безчестям, і нехай шукають вони ім’я Твоє, Господи!
17 May they be ever ashamed and terrified; may they perish in disgrace.
Нехай вони посоромляться й збентежаться навіки, нехай вкриються ганьбою й загинуть.
18 May they know that You alone, whose name is the LORD, are Most High over all the earth.
Нехай пізнають, що Ти, Чиє ім’я – Господь, лише Ти один Всевишній над усією землею.
