Psalms 73
1 A Psalm of Asaph. Surely God is good to Israel, to those who are pure in heart.
Псалом Аса́фів.
2 But as for me, my feet had almost stumbled; my steps had nearly slipped.
А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,
3 For I envied the arrogant when I saw the prosperity of the wicked.
бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —
4 They have no struggle in their death; their bodies are well-fed.
бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,
5 They are free of the burdens others carry; they are not afflicted like other men.
на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.
6 Therefore pride is their necklace; a garment of violence covers them.
Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,
7 From their prosperity proceeds iniquity; the imaginations of their hearts run wild.
вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,
8 They mock and speak with malice; with arrogance they threaten oppression.
сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:
9 They set their mouths against the heavens, and their tongues strut across the earth.
свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!
10 So their people return to this place and drink up waters in abundance.
Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду
11 The wicked say, “How can God know? Does the Most High have knowledge?”
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
12 Behold, these are the wicked— always carefree as they increase their wealth.
як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“
13 Surely in vain I have kept my heart pure; in innocence I have washed my hands.
Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,
14 For I am afflicted all day long and punished every morning.
і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.
15 If I had said, “I will speak this way,” then I would have betrayed Your children.
Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.
16 When I tried to understand all this, it was troublesome in my sight
І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,
17 until I entered God’s sanctuary; then I discerned their end.
аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:
18 Surely You set them on slick ground; You cast them down into ruin.
направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!
19 How suddenly they are laid waste, completely swept away by terrors!
Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!
20 Like one waking from a dream, so You, O Lord, awaken and despise their form.
Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!
21 When my heart was grieved and I was pierced within,
Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,
22 I was senseless and ignorant; I was a brute beast before You.
а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!
23 Yet I am always with You; You hold my right hand.
Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,
24 You guide me with Your counsel, and later receive me in glory.
Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!
25 Whom have I in heaven but You? And on earth I desire no one besides You.
Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!
26 My flesh and my heart may fail, but God is the strength of my heart and my portion forever.
Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,
27 Those far from You will surely perish; You destroy all who are unfaithful to You.
бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!
28 But as for me, it is good to draw near to God. I have made the Lord GOD my refuge, that I may proclaim all Your works.
А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!
