Psalms 69
1 For the choirmaster. To the tune of “Lilies.” Of David. Save me, O God, for the waters are up to my neck.
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів. Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!
2 I have sunk into the miry depths, where there is no footing; I have drifted into deep waters, where the flood engulfs me.
Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.
3 I am weary from my crying; my throat is parched. My eyes fail, looking for my God.
Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися [від сліз], виглядаючи мого Бога.
4 Those who hate me without cause outnumber the hairs of my head; many are those who would destroy me— my enemies for no reason. Though I did not steal, I must repay.
Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.
5 You know my folly, O God, and my guilt is not hidden from You.
Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.
6 May those who hope in You not be ashamed through me, O Lord GOD of Hosts; may those who seek You not be dishonored through me, O God of Israel.
Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!
7 For I have endured scorn for Your sake, and shame has covered my face.
Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.
8 I have become a stranger to my brothers and a foreigner to my mother’s sons,
Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;
9 because zeal for Your house has consumed me, and the insults of those who insult You have fallen on me.
бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.
10 I wept and fasted, but it brought me reproach.
Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.
11 I made sackcloth my clothing, and I was sport to them.
Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою [глузливою].
12 Those who sit at the gate mock me, and I am the song of drunkards.
Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.
13 But my prayer to You, O LORD, is for a time of favor. In Your abundant loving devotion, O God, answer me with Your sure salvation.
А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності [обіцяному] Тобою спасінню.
14 Rescue me from the mire and do not let me sink; deliver me from my foes and out of the deep waters.
Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!
15 Do not let the floods engulf me or the depths swallow me up; let not the Pit close its mouth over me.
Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.
16 Answer me, O LORD, for Your loving devotion is good; turn to me in keeping with Your great compassion.
Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.
17 Hide not Your face from Your servant, for I am in distress. Answer me quickly!
Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!
18 Draw near to my soul and redeem me; ransom me because of my foes.
Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.
19 You know my reproach, my shame and disgrace. All my adversaries are before You.
Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.
20 Insults have broken my heart, and I am in despair. I looked for sympathy, but there was none, for comforters, but I found no one.
Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути [гніту], та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.
21 They poisoned my food with gall and gave me vinegar to quench my thirst.
Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.
22 May their table become a snare; may it be a retribution and a trap.
Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.
23 May their eyes be darkened so they cannot see, and their backs be bent forever.
Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.
24 Pour out Your wrath upon them, and let Your burning anger overtake them.
Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.
25 May their place be deserted; let there be no one to dwell in their tents.
Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.
26 For they persecute the one You struck and recount the pain of those You wounded.
Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.
27 Add iniquity to their iniquity; let them not share in Your righteousness.
Додай же [і цей] гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.
28 May they be blotted out of the Book of Life and not listed with the righteous.
Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.
29 But I am in pain and distress; let Your salvation protect me, O God.
Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!
30 I will praise God’s name in song and exalt Him with thanksgiving.
Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.
31 And this will please the LORD more than an ox, more than a bull with horns and hooves.
Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.
32 The humble will see and rejoice. You who seek God, let your hearts be revived!
Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!
33 For the LORD listens to the needy and does not despise His captive people.
Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.
34 Let heaven and earth praise Him, the seas and everything that moves in them.
Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,
35 For God will save Zion and rebuild the cities of Judah, that they may dwell there and possess it.
бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,
36 The descendants of His servants will inherit it, and those who love His name will settle in it.
нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.
