Psalms 59
1 For the choirmaster. To the tune of “Do Not Destroy.” A Miktam of David, when Saul sent men to watch David’s house in order to kill him. Deliver me from my enemies, O my God; protect me from those who rise against me.
Керівнику хору. На мотив «Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його. Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене.
2 Deliver me from workers of iniquity, and save me from men of bloodshed.
Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене.
3 See how they lie in wait for me. Fierce men conspire against me for no transgression or sin of my own, O LORD.
Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, Господи.
4 For no fault of my own, they move swiftly to attack me. Arise to help me, and take notice.
Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються [до нападу]. Піднімися назустріч мені й поглянь.
5 O LORD God of Hosts, the God of Israel, rouse Yourself to punish all the nations; show no mercy to the wicked traitors.
Ти, Господи, Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! (Села)
6 They return in the evening, snarling like dogs and prowling around the city.
Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль.
7 See what they spew from their mouths— sharp words from their lips: “For who can hear us?”
Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках [приказка]: «Хто чує?»
8 But You, O LORD, laugh at them; You scoff at all the nations.
Але Ти, Господи, посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів.
9 I will keep watch for You, O my strength, because You, O God, are my fortress.
Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя.
10 My God of loving devotion will come to meet me; God will let me stare down my foes.
Бог, Що милує мене, піде поперед мене [переможно]; Бог покаже мені [падіння] супротивників моїх.
11 Do not kill them, or my people will forget. Scatter them by Your power, and bring them down, O Lord, our shield.
Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико!
12 By the sins of their mouths and the words of their lips, let them be trapped in their pride, in the curses and lies they utter.
Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні [промовили]. Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують.
13 Consume them in wrath; consume them till they are no more, so it may be known to the ends of the earth that God rules over Jacob.
Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. (Села)
14 They return in the evening, snarling like dogs and prowling around the city.
А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. (Села)
15 They scavenge for food, and growl if they are not satisfied.
Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують.
16 But I will sing of Your strength and proclaim Your loving devotion in the morning. For You are my fortress, my refuge in times of trouble.
А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи.
17 To You, O my strength, I sing praises, for You, O God, are my fortress, my God of loving devotion.
Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.
