Psalms 52

1 For the choirmaster. A Maskil of David. After Doeg the Edomite went to Saul and told him, “David has gone to the house of Ahimelech.” Why do you boast of evil, O mighty man? The loving devotion of God endures all day long.

Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

2 Your tongue devises destruction like a sharpened razor, O worker of deceit.

Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

3 You love evil more than good, falsehood more than speaking truth.

Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)

4 You love every word that devours, O deceitful tongue.

ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!

5 Surely God will bring you down to everlasting ruin; He will snatch you up and tear you away from your tent; He will uproot you from the land of the living.

Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)

6 The righteous will see and fear; they will mock the evildoer, saying,

І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

7 “Look at the man who did not make God his refuge, but trusted in the abundance of his wealth and strengthened himself by destruction.”

„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

8 But I am like an olive tree flourishing in the house of God; I trust in the loving devotion of God forever and ever.

А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

9 I will praise You forever, because You have done it. I will wait on Your name— for it is good— in the presence of Your saints.

Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!