Psalms 52

1 For the choirmaster. A Maskil of David. After Doeg the Edomite went to Saul and told him, “David has gone to the house of Ahimelech.” Why do you boast of evil, O mighty man? The loving devotion of God endures all day long.

Керівнику хору. Повчання Давидове, коли прийшов Доеґ-едомітянин до Саула й повідомив йому: «Давид у домі Ахімелеха». Чому ти хизуєшся злодійством, сильний? Милість Божа [зі мною] цілий день!

2 Your tongue devises destruction like a sharpened razor, O worker of deceit.

Язик твій задумує загибель, він [у тебе] – немов нагострене лезо, підступнику!

3 You love evil more than good, falsehood more than speaking truth.

Ти полюбив зло більше, ніж добро, брехню – сильніше, ніж правду говорити. (Села)

4 You love every word that devours, O deceitful tongue.

Ти любиш усілякі згубні слова, о, підступний язику!

5 Surely God will bring you down to everlasting ruin; He will snatch you up and tear you away from your tent; He will uproot you from the land of the living.

Але Бог уразить тебе навіки; вирве тебе й викине із шатра, і коріння твоє – із землі живих. (Села)

6 The righteous will see and fear; they will mock the evildoer, saying,

Тоді побачать це праведні й сповняться страхом, і сміятимуться над ним:

7 “Look at the man who did not make God his refuge, but trusted in the abundance of his wealth and strengthened himself by destruction.”

«Ось муж, що не Бога зробив своєю твердинею, а покладався на безліч свого багатства, зміцнював себе згубною пристрастю своєю!»

8 But I am like an olive tree flourishing in the house of God; I trust in the loving devotion of God forever and ever.

А я, немов ряснолиста маслина в домі Божому, на милість Божу сподіватимусь повік-віків.

9 I will praise You forever, because You have done it. I will wait on Your name— for it is good— in the presence of Your saints.

Прославлятиму Тебе вічно перед Твоїми вірними за те, що Ти зробив, і надію покладатиму на ім’я Твоє, бо воно добре.