Psalms 44
1 For the choirmaster. A Maskil of the sons of Korah. We have heard with our ears, O God; our fathers have told us the work You did in their days, in the days of old.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псало́м навча́льний. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
2 With Your hand You drove out the nations and planted our fathers there; You crushed the peoples and cast them out.
Ти вигнав пога́нів Своєю рукою, а їх осади́в, понищив народи, а їх Ти поши́рив!
3 For it was not by their sword that they took the land; their arm did not bring them victory. It was by Your right hand, Your arm, and the light of Your face, because You favored them.
Не мече́м бо своїм вони землю посі́ли, і їхнє раме́но їм не помогло́, — а прави́ця Твоя та раме́но Твоє, та Світло обличчя Твого́, бо Ти їх уподо́бав!
4 You are my King, O God, who ordains victories for Jacob.
Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасі́ння для Якова:
5 Through You we repel our foes; through Your name we trample our enemies.
Тобою поб'ємо своїх ворогів, Ім'я́м Твоїм будемо топта́ти повсталих на нас,
6 For I do not trust in my bow, nor does my sword save me.
бо я буду наді́ятися не на лу́ка свого́, і мій меч не поможе мені,
7 For You save us from our enemies; You put those who hate us to shame.
але Ти нас спасеш від противників наших, і наших нена́висників засоро́миш!
8 In God we have boasted all day long, and Your name we will praise forever.
Ми хва́лимось Богом щодня́, і пові́ки Ім'я́ Твоє сла́вимо, (Се́ла)
9 But You have rejected and humbled us; You no longer go forth with our armies.
та однак Ти покинув і нас засоро́мив, і вже не вихо́диш із нашими ві́йськами:
10 You have made us retreat from the foe, and those who hate us have plundered us.
Ти вчинив, що від ворога ми оберну́лись назад, а наші нена́висники грабува́ли собі наш маєток.
11 You have given us up as sheep to be devoured; You have scattered us among the nations.
Ти віддав нас на по́їд, немов тих ове́чок, і нас розпоро́шив посеред наро́дів,
12 You sell Your people for nothing; no profit do You gain from their sale.
Ти за бе́зцін продав Свій наро́д, і ціни́ йому не побільши́в!
13 You have made us a reproach to our neighbors, a mockery and derision to those around us.
Ти нас нашим сусідам віддав на знева́гу, на нару́гу та по́сміх для наших око́лиць,
14 You have made us a byword among the nations, a laughingstock among the peoples.
Ти нас учинив за прислі́в'я пога́нам, і головою хита́ють наро́ди на нас.
15 All day long my disgrace is before me, and shame has covered my face,
Передо мною щоденно безче́стя моє, і сором вкриває обличчя моє, —
16 at the voice of the scorner and reviler, because of the enemy, bent on revenge.
через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й ме́сника.
17 All this has come upon us, though we have not forgotten You or betrayed Your covenant.
Прийшло було все це на нас, та ми не забу́ли про Тебе, й заповіту Твого не пору́шили,
18 Our hearts have not turned back; our steps have not strayed from Your path.
не вступи́лось назад наше серце, і не відхили́вся наш крок від Твоєї доро́ги!
19 But You have crushed us in the lair of jackals; You have covered us with deepest darkness.
Хоч у місце шака́лів Ти ви́пхнув був нас, і прикрив був нас сме́ртною тінню, —
20 If we had forgotten the name of our God or spread out our hands to a foreign god,
чи й тоді ми забули Ім'я́ Бога нашого, і руки свої простягну́ли до Бога чужого?
21 would not God have discovered, since He knows the secrets of the heart?
Таж про те Бог дові́дається, бо Він знає тає́мності серця, —
22 Yet for Your sake we face death all day long; we are considered as sheep to be slaughtered.
що нас побива́ють за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жерто́вних.
23 Wake up, O Lord! Why are You sleeping? Arise! Do not reject us forever.
Прокинься ж, — для чо́го Ти, Господи, спиш? Пробуди́ся, — не кидай наза́вжди!
24 Why do You hide Your face and forget our affliction and oppression?
Для чо́го обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісно́ту?
25 For our soul has sunk to the dust; our bodies cling to the earth.
Бо душа наша зни́жилася аж до по́роху, а живіт наш приліг до землі.
26 Rise up; be our help! Redeem us on account of Your loving devotion.
Устань же, о По́моче наша, і ви́купи нас через милість Свою!
