< Psalms 40 >
1 For the choirmaster. A Psalm of David. I waited patiently for the LORD; He inclined to me and heard my cry.
Керівнику хору. Псалом Давидів. Непохитно я надіявся на Господа, і Він прихилився до мене й почув моє волання.
2 He lifted me up from the pit of despair, out of the miry clay; He set my feet upon a rock, and made my footsteps firm.
Він підняв мене зі згубної ями, із багнистої трясовини. Він поставив мої ноги на скелі, непохитними зробив мої стопи.
3 He put a new song in my mouth, a hymn of praise to our God. Many will see and fear and put their trust in the LORD.
І вклав Він в уста мої нову пісню – хвалу нашому Богові. Багато хто побачить це й наповниться страхом, і на Господа покладатися буде.
4 Blessed is the man who has made the LORD his trust, who has not turned to the proud, nor to those who lapse into falsehood.
Блаженний той, хто поклав свою надію на Господа й хто не звертається до пихатих і схильних до брехні.
5 Many, O LORD my God, are the wonders You have done, and the plans You have for us— none can compare to You— if I proclaim and declare them, they are more than I can count.
Численні чудеса, які Ти, Господи, Боже мій, здійснив, і задуми Твої щодо нас! Немає того, хто став би нарівні з Тобою! Я сповіщав би та розповідав [про них], [та] настільки численні вони, що не переповісти.
6 Sacrifice and offering You did not desire, but my ears You have opened. Burnt offerings and sin offerings You did not require.
Не забажав Ти ані жертви, ані дару, та вуха мої зробив чуйними. Ні цілопалення, ні жертви за гріх Ти не вимагав.
7 Then I said, “Here I am, I have come— it is written about me in the scroll:
Тоді сказав я: «Ось я прийшов, у сувої книги написано про мене.
8 I delight to do Your will, O my God; Your law is within my heart.”
Я бажаю виконати Твою волю, мій Боже, і Закон Твій у нутрі моєму».
9 I proclaim righteousness in the great assembly; behold, I do not seal my lips, as You, O LORD, do know.
Я звіщав правду у великому зібранні; вуст своїх я не стуляв – Ти, Господи, знаєш.
10 I have not covered up Your righteousness in my heart; I have declared Your faithfulness and salvation; I have not concealed Your loving devotion and faithfulness from the great assembly.
Праведність Твою я не приховував у моєму серці, говорив про вірність Твою й спасіння Твоє. Не затаїв я милості й істини Твоєї перед великим зібранням.
11 O LORD, do not withhold Your mercy from me; Your loving devotion and faithfulness will always guard me.
Ти ж, Господи, не стримуй Свого милосердя від мене, Твоя милість та істина нехай завжди мене оберігають.
12 For evils without number surround me; my sins have overtaken me, so that I cannot see. They are more than the hairs of my head, and my heart has failed within me.
Бо оточили мене біди – немає їм ліку! Настигли мене беззаконня мої, так що не можу я бачити. Вони стали численнішими за волосся на моїй голові; серце моє завмерло.
13 Be pleased, O LORD, to deliver me; hurry, O LORD, to help me.
Нехай бажанням [Твоїм], Господи, буде визволити мене! Господи, поспіши мені на допомогу!
14 May those who seek my life be ashamed and confounded; may those who wish me harm be repelled and humiliated.
Нехай посоромляться й ганьбою вкриються ті, хто шукає душі моєї, щоб забрати її. Нехай відсахнуться назад і спіткнуться ті, хто бажає мені зла.
15 May those who say to me, “Aha, aha!” be appalled at their own shame.
Нехай вжахнуться через свій сором ті, що говорять мені: «Ага! Ага!»
16 May all who seek You rejoice and be glad in You; may those who love Your salvation always say, “The LORD be magnified!”
Нехай же веселяться й радіють Тобою всі, хто шукає Тебе. Нехай ті, хто любить спасіння Твоє, говорять безупинно: «Звеличився Господь!»
17 But I am poor and needy; may the Lord think of me. You are my helper and deliverer; O my God, do not delay.
Я ж принижений та бідний, нехай Владика думає про мене. Ти – Допомога моя і Визволитель мій; Боже мій, не зволікай!