Psalms 22
1 For the choirmaster. To the tune of “The Doe of the Dawn.” A Psalm of David. My God, my God, why have You forsaken me? Why are You so far from saving me, so far from my words of groaning?
Для дириґента хору. На спів: „Ланя зорі́ досві́тньої“. Псалом Давидів. Боже мій, Боже мій, — на́що мене Ти покинув? Далекі слова́ мого зо́йку від спасі́ння мого!
2 I cry out by day, O my God, but You do not answer, and by night, but I have no rest.
Мій Боже, взиваю я вдень, — та Ти не озве́шся, і кли́чу вночі, — і споко́ю немає мені!
3 Yet You are holy, enthroned on the praises of Israel.
Та Ти — Святий, пробува́єш на хва́лах Ізраїлевих!
4 In You our fathers trusted; they trusted and You delivered them.
На Тебе наді́ялись наші батьки́, надіялися — і Ти ви́зволив їх.
5 They cried out to You and were set free; they trusted in You and were not disappointed.
До Тебе взива́ли вони — і спасе́ні були́, на Тебе наді́ялися — і не посоро́мились.
6 But I am a worm and not a man, scorned by men and despised by the people.
А я — червяк, а не чоловік, посміхо́вище лю́дське й погорда в наро́ді.
7 All who see me mock me; they sneer and shake their heads:
Всі, хто бачить мене, — насміхаються з мене, розкривають роти́, головою хита́ють!
8 “He trusts in the LORD, let the LORD deliver him; let the LORD rescue him, since He delights in him.”
„Поклада́вся на Господа він, — хай же рятує його́, нехай Той його ви́зволить, — він бо Його уподо́бав!“
9 Yet You brought me forth from the womb; You made me secure at my mother’s breast.
Бо з утро́би Ти вивів мене, Ти безпе́чним мене учинив був на пе́рсах матері моєї!
10 From birth I was cast upon You; from my mother’s womb You have been my God.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
11 Be not far from me, for trouble is near and there is no one to help.
Не віддаля́йся від мене, бо горе близьке́, бо нема мені помічника́!
12 Many bulls surround me; strong bulls of Bashan encircle me.
Багато бикі́в оточи́ли мене, баша́нські бугаї́ обступи́ли мене,
13 They open their jaws against me like lions that roar and maul.
на мене розкрили вони свої па́щі, як лев, що шмату́є й ричи́ть!
14 I am poured out like water, and all my bones are disjointed. My heart is like wax; it melts away within me.
Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділи́лись, стало серце моє, немов віск, розтопи́лось в моє́му нутрі.
15 My strength is dried up like a potsherd, and my tongue sticks to the roof of my mouth. You lay me in the dust of death.
Висохла сила моя, як лушпи́ння, і прили́п мій язик до мого піднебі́ння, і в по́рох смерте́льний поклав Ти мене.
16 For dogs surround me; a band of evil men encircles me; they have pierced my hands and feet.
Бо пси оточи́ли мене, обліг мене на́товп злочи́нців, проколо́ли вони мої руки та но́ги мої.
17 I can count all my bones; they stare and gloat over me.
Я висох, рахую всі ко́сті свої, а вони придивля́ються й бачать нещастя в мені!
18 They divide my garments among them and cast lots for my clothing.
Вони ді́лять для се́бе одежу мою, а про ша́ту мою жеребка́ вони кидають.
19 But You, O LORD, be not far off; O my Strength, come quickly to help me.
А Ти, Господи, не віддаляйся, — Допомо́го моя, поспіши ж мені на оборо́ну!
20 Deliver my soul from the sword, my precious life from the power of wild dogs.
Від меча збережи мою душу, одина́чку мою з руки пса!
21 Save me from the mouth of the lion; at the horns of the wild oxen You have answered me!
Спаси мене від пащі ле́в'ячої, а вбогу мою — від рогів бу́йволів.
22 I will proclaim Your name to my brothers; I will praise You in the assembly.
Я звіщатиму Ймення Твоє своїм бра́ттям, буду хвалити Тебе серед збо́ру!
23 You who fear the LORD, praise Him! All descendants of Jacob, honor Him! All offspring of Israel, revere Him!
Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде — шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння Ізраїлеве,
24 For He has not despised or detested the torment of the afflicted. He has not hidden His face from him, but has attended to his cry for help.
бо Ві́н не пого́рдував і не знева́жив стражда́ння убогого, і від нього обличчя Свого́ не сховав, а почув, як він кликав до Ньо́го!
25 My praise for You resounds in the great assembly; I will fulfill my vows before those who fear You.
Від Тебе повста́не хвала́ моя в зборі великім, — принесу́ свої жертви в присутності тих, хто боїться Його, —
26 The poor will eat and be satisfied; those who seek the LORD will praise Him. May your hearts live forever!
будуть їсти покірні — і си́тими ста́нуть, хвали́тимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
27 All the ends of the earth will remember and turn to the LORD. All the families of the nations will bow down before Him.
Усі кі́нці землі спам'ята́ють, і до Господа ве́рнуться, і вкло́няться перед обличчям Його́ всі племе́на наро́дів,
28 For dominion belongs to the LORD and He rules over the nations.
бо царство Господнє, — і Він Пан над наро́дами!
29 All the rich of the earth will feast and worship; all who go down to the dust will kneel before Him— even those unable to preserve their lives.
Будуть їсти й покло́няться всі багачі́ на землі, перед обличчям Його на коліна попа́дають всі, хто до по́роху схо́дить і не може себе оживи́ти!
30 Posterity will serve Him; they will declare the Lord to a new generation.
Бу́де пото́мство служити Йому́, — й залі́чене буде навіки у Господа.
31 They will come and proclaim His righteousness to a people yet unborn— all that He has done.
При́йдуть і будуть звіщать Його правду наро́дові, який буде наро́джений, що Він це вчинив!
