Psalms 2

1 Why do the nations rage and the peoples plot in vain?

Чому бентежаться народи і племена задумують марне?

2 The kings of the earth take their stand and the rulers gather together, against the LORD and against His Anointed One:

Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти Господа й проти Його Помазанця.

3 “Let us break Their chains and cast away Their cords.”

«Розірвемо їхні кайдани, – [кажуть вони], – скинемо їхні пута!»

4 The One enthroned in heaven laughs; the Lord taunts them.

Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар глузує з них.

5 Then He rebukes them in His anger, and terrifies them in His fury:

Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям [люті] Своєї настрашить їх:

6 “I have installed My King on Zion, upon My holy mountain.”

«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».

7 I will proclaim the decree spoken to Me by the LORD: “You are My Son; today I have become Your Father.

Сповіщу-но я постанову Господню: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.

8 Ask Me, and I will make the nations Your inheritance, the ends of the earth Your possession.

Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.

9 You will break them with an iron scepter; You will shatter them like pottery.”

Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, [виріб] гончаря, розіб’єш їх».

10 Therefore be wise, O kings; be admonished, O judges of the earth.

Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!

11 Serve the LORD with fear, and rejoice with trembling.

Служіть Господеві зі страхом і радійте з тремтінням.

12 Kiss the Son, lest He be angry and you perish in your rebellion, when His wrath ignites in an instant. Blessed are all who take refuge in Him.

Цілуйте Сина, щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!