Psalms 17
1 A prayer of David. Hear, O LORD, my righteous plea; listen to my cry. Give ear to my prayer— it comes from lips free of deceit.
Молитва Давидова. Почуй, о Господи, [благання про] правду; прислухайся до мого волання, зваж на мою молитву, що з вуст нелукавих [лине].
2 May my vindication come from Your presence; may Your eyes see what is right.
Від Тебе Самого нехай прийде мені суд справедливий, нехай очі Твої побачать правду.
3 You have tried my heart; You have visited me in the night. You have tested me and found no evil; I have resolved not to sin with my mouth.
Ти випробував моє серце, дослідив [мене] вночі, переплавив мене, але не знайшов [того], щоб слова мої розходилися з думками.
4 As for the deeds of men— by the word of Your lips I have avoided the ways of the violent.
Щодо справ людських, то згідно зі словом, що [вийшло] з вуст Твоїх, я зберіг себе від того, щоб [стати] на шлях гнобителя.
5 My steps have held to Your paths; my feet have not slipped.
Стопи мої крокували [тільки] Твоїми стежками, ноги мої не оступалися.
6 I call on You, O God, for You will answer me. Incline Your ear to me; hear my words.
Я кличу до Тебе, бо Ти відповіси мені, Боже; нахили вухо Твоє до мене, почуй мову мою.
7 Show the wonders of Your loving devotion, You who save by Your right hand those who seek refuge from their foes.
З’яви дивну милість Твою, о Визволителю, Що рятуєш правицею Своєю тих, хто надію покладає на Тебе в протистоянні з ворогами.
8 Keep me as the apple of Your eye; hide me in the shadow of Your wings
Бережи мене мов зіницю ока, у тіні крил Твоїх сховай мене
9 from the wicked who assail me, from my mortal enemies who surround me.
від нечестивих, що грабують мене, від смертельних ворогів моїх, що мене оточили.
10 They have closed their callous hearts; their mouths speak with arrogance.
Вони заплили жиром, вуста їхні говорять пихато.
11 They have tracked us down, and now surround us; their eyes are set to cast us to the ground,
Підкрадалися до мене [таємно], а тепер оточили мене, їхні очі шукають нагоди, аби кинути [мене] на землю.
12 like a lion greedy for prey, like a young lion lurking in ambush.
Немов той лев, що прагне терзати [здобич], і як лев молодий, що в засідці залягає.
13 Arise, O LORD, confront them! Bring them to their knees; deliver me from the wicked by Your sword,
Піднімися, Господи, стань перед ним, кинь додолу його; мечем Своїм визволи душу мою від нечестивого,
14 from such men, O LORD, by Your hand— from men of the world whose portion is in this life. May You fill the bellies of Your treasured ones and satisfy their sons, so they leave their abundance to their children.
рукою Твоєю від мужів, Господи, – від людей плинного світу, чия доля лише в цьому житті. То нехай же їхнє черево наповниться із Твоєї скарбниці нехай діти їхні наситяться і залишок передадуть малюкам своїм.
15 As for me, I will behold Your face in righteousness; when I awake, I will be satisfied in Your presence.
А я в правді побачу обличчя Твоє, прокинувшись, образом Твоїм насичуватися буду.
