Psalms 144
1 Of David. Blessed be the LORD, my Rock, who trains my hands for war, my fingers for battle.
Давидів.
2 He is my steadfast love and my fortress, my stronghold and my deliverer. He is my shield, in whom I take refuge, who subdues peoples under me.
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
3 O LORD, what is man, that You regard him, the son of man that You think of him?
Господи, що́ то люди́на, що знаєш її, що́ то син лю́дський, що зважаєш на нього?
4 Man is like a breath; his days are like a passing shadow.
Люди́на стала до па́ри поді́бна, її дні — як та тінь промину́ща!
5 Part Your heavens, O LORD, and come down; touch the mountains, that they may smoke.
Господи, нахили Своє небо, — й зійди́, доторкни́ся до гір, — і вони задиму́ють!
6 Flash forth Your lightning and scatter them; shoot Your arrows and rout them.
Заблищи́ блискави́цею, й їх розпоро́ш, пошли Свої стрі́ли, і їх побенте́ж!
7 Reach down from on high; set me free and rescue me from the deep waters, from the grasp of foreigners,
Пошли з висоти́ Свою руку, й мене поряту́й, і визволь мене з вод великих, від руки чужинці́в,
8 whose mouths speak falsehood, whose right hands are deceitful.
що їхні уста́ промовляють неправду, а їхня прави́ця — прави́ця зрадли́ва!
9 I will sing to You a new song, O God; on a harp of ten strings I will make music to You—
Боже, я пісню нову́ заспіваю Тобі, на а́рфі десятистру́нній заграю Тобі,
10 to Him who gives victory to kings, who frees His servant David from the deadly sword.
що Ти перемогу царям подає́ш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча́!
11 Set me free and rescue me from the grasp of foreigners, whose mouths speak falsehood, whose right hands are deceitful.
Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинці́в, що їхні уста́ промовляють марно́ту, а їхня прави́ця — правиця зрадли́ва,
12 Then our sons will be like plants nurtured in their youth, our daughters like corner pillars carved to adorn a palace.
щоб були́ сини наші, немов саджанці́, ви́плекані в їхній мо́лодості, наші до́чки — немов ті нарі́жні стовпи́, ви́тесані на окра́су палати!
13 Our storehouses will be full, supplying all manner of produce; our flocks will bring forth thousands, tens of thousands in our fields.
Повні наші комо́ри, — вони видають найрізні́ше, ко́тяться тисячами наші ві́вці та ко́зи, десятками тисяч по наших подві́р'ях розпло́джуються!
14 Our oxen will bear great loads. There will be no breach in the walls, no going into captivity, and no cry of lament in our streets.
Ситі наші бики́, немає приго́д і немає хворо́би, і на ву́лицях наших нема наріка́нь!
15 Blessed are the people of whom this is so; blessed are the people whose God is the LORD.
Блаженний наро́д, що йому так веде́ться, блаженний наро́д, що Господь — йому Бог!
