Psalms 14

1 For the choirmaster. Of David. The fool says in his heart, “There is no God.” They are corrupt; their acts are vile. There is no one who does good.

Керівнику хору. Давидів. Промовив безумний у своєму серці: «Немає Бога». Розбестились вони, огидними стали їхні вчинки, немає [нікого], хто б чинив добро.

2 The LORD looks down from heaven upon the sons of men to see if any understand, if any seek God.

Господь із небес поглядає на синів людських, щоб побачити, чи є [серед них] розумний, що шукає Бога.

3 All have turned away, they have together become corrupt; there is no one who does good, not even one.

Усі як один вони збочили [з дороги], зіпсувалися; немає того, хто робив би добро, жодного немає.

4 Will the workers of iniquity never learn? They devour my people like bread; they refuse to call upon the LORD.

Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня, хто пожирає народ мій, немов хліб, хто Господа не кличе?

5 There they are, overwhelmed with dread, for God is in the company of the righteous.

Там, [на шляху їхньому], охопить їх страх, адже Бог серед праведного роду.

6 You sinners frustrate the plans of the oppressed, yet the LORD is their shelter.

Ви глузуєте зі сподівань пригнобленого, але Господь – його притулок.

7 Oh, that the salvation of Israel would come from Zion! When the LORD restores His captive people, let Jacob rejoice, let Israel be glad!

О, хто дав би із Сіону порятунок Ізраїлеві! Коли Господь поверне з полону народ Свій, веселитиметься Яків, радітиме Ізраїль!