Psalms 10
1 Why, O LORD, do You stand far off? Why do You hide in times of trouble?
Чому, Господи, Ти стоїш осторонь, ховаєш Себе [від нас] у часи скорботні?
2 In pride the wicked pursue the needy; let them be caught in the schemes they devise.
Нечестивий пихато переслідує пригніченого – нехай сам потрапить у задумані ним каверзи!
3 For the wicked man boasts in the cravings of his heart; he blesses the greedy and reviles the LORD.
Бо хизується нечестивий пристрастями душі своєї і жадібний ганьбить, зневажає Господа.
4 In his pride the wicked man does not seek Him; in all his schemes there is no God.
Зухвало нехтує нечестивець тим, щоб Господа шукати, немає [місця для] Бога в жодному його підступному задумі.
5 He is secure in his ways at all times; Your lofty judgments are far from him; he sneers at all his foes.
Його справи йдуть успішно повсякчас, [занадто] високі для нього закони справедливості Твоєї, глузує він з усіх супротивників своїх.
6 He says to himself, “I will not be moved; from age to age I am free of distress.”
Говорить він у серці своєму: «Не похитнуся, ніколи лихо мене не спіткає!»
7 His mouth is full of cursing, deceit, and violence; trouble and malice are under his tongue.
Його вуста наповнені прокляттям, підступом і пригніченням, під язиком у нього лихо й сваволя.
8 He lies in wait near the villages; in ambush he slays the innocent; his eyes watch in stealth for the helpless.
Залягає він у засідку [біля] огороджених поселень, у глухих місцевостях вбиває невинного, очі його стежать за вбогим.
9 He lies in wait like a lion in a thicket; he lurks to seize the oppressed; he catches the lowly in his net.
Чатує у схованці, немов лев у лігві; чигає, щоб схопити пригніченого; хапає бідаря, тягнучи його у свої сіті.
10 They are crushed and beaten down; the hapless fall prey to his strength.
Понівечений, він згинається й падає, і могутність [нечестивця] вражає знедолених і нещасних.
11 He says to himself, “God has forgotten; He hides His face and never sees.”
Говорить [безбожний] у своєму серці: «Бог забув, Він сховав обличчя Своє, повік не побачить [цього]».
12 Arise, O LORD! Lift up Your hand, O God! Do not forget the helpless.
Повстань, Господи! Здійми руку Твою, Боже! Не забувай пригнічених!
13 Why has the wicked man renounced God? He says to himself, “You will never call me to account.”
Чому нехтує Богом нечестивий, говорить у своєму серці, що не відплатиш Ти [за зло]?
14 But You have regarded trouble and grief; You see to repay it by Your hand. The victim entrusts himself to You; You are the helper of the fatherless.
Але ж Ти бачиш! На утиск і гніт Ти уважно дивишся, щоб рукою Своєю покарати [винного]. Убогий Тобі ввіряється, Ти помічник сироті.
15 Break the arm of the wicked and evildoer; call him to account for his wickedness until none is left to be found.
Зламай же плече нечестивому й злому, відплати за його беззаконня так, щоб не знайшлося [нічого після нього].
16 The LORD is King forever and ever; the nations perish from His land.
Господь – Цар на віки вічні, згинуть народи [чужі] із землі Його.
17 You have heard, O LORD, the desire of the humble; You will strengthen their hearts. You will incline Your ear,
Бажання бідних Ти чуєш, Господи, підтримуєш їхні серця, схиляєш вухо Своє [до їхнього зойку],
18 to vindicate the fatherless and oppressed, that the men of the earth may strike terror no more.
щоб здійснити правосуддя для сироти й пригніченого, щоб [смертна] людина не наводила більше жаху на землі.
