Proverbs 7
1 My son, keep my words and treasure my commandments within you.
Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Keep my commandments and live; guard my teachings as the apple of your eye.
бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 Tie them to your fingers; write them on the tablet of your heart.
прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Say to wisdom, “You are my sister,” and call understanding your kinsman,
На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
5 that they may keep you from the adulteress, from the stranger with seductive words.
щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 For at the window of my house I looked through the lattice.
Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 I saw among the simple, I noticed among the youths, a young man lacking judgment,
і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 crossing the street near her corner, strolling down the road to her house,
прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 at twilight, as the day was fading into the dark of the night.
коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 Then a woman came out to meet him, with the attire of a harlot and cunning of heart.
Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 She is loud and defiant; her feet do not remain at home.
галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 Now in the street, now in the squares, she lurks at every corner.
раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 She seizes him and kisses him; she brazenly says to him:
І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 “I have made my peace offerings; today I have paid my vows.
„У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 So I came out to meet you; I sought you, and I have found you.
Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 I have decked my bed with coverings, with colored linen from Egypt.
Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 I have perfumed my bed with myrrh, with aloes, and with cinnamon.
посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Come, let us take our fill of love till morning. Let us delight in loving caresses!
Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 For my husband is not at home; he has gone on a long journey.
Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 He took with him a bag of money and will not return till the moon is full.”
вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 With her great persuasion she entices him; with her flattering lips she lures him.
Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 He follows her on impulse, like an ox going to the slaughter, like a deer bounding into a trap,
він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 until an arrow pierces his liver, like a bird darting into a snare— not knowing it will cost him his life.
як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
24 Now, my sons, listen to me, and attend to the words of my mouth.
А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Do not let your heart turn aside to her ways; do not stray into her paths.
Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 For she has brought many down to death; her slain are many in number.
бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
