Proverbs 22
1 A good name is more desirable than great riches; favor is better than silver and gold.
Ліпше добре ім'я́ за багатство велике, і ліпша милість за срі́бло та золото.
2 The rich and the poor have this in common: The LORD is Maker of them all.
Багатий та вбогий стрічаються, — Господь їх обох створив.
3 The prudent see danger and take cover, but the simple keep going and suffer the consequences.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть і кара́ються.
4 The rewards of humility and the fear of the LORD are wealth and honor and life.
Заплата покори і стра́ху Господнього, — це багатство, і слава, й життя.
5 Thorns and snares lie on the path of the perverse; he who guards his soul stays far from them.
Терни́на й пастки́ на дорозі лукавого, а хто стереже́ свою душу, віді́йде далеко від них.
6 Train up a child in the way he should go, and when he is old he will not depart from it.
Привчай юнака́ до дороги його, і він, як поста́ріється, не усту́питься з неї.
7 The rich rule over the poor, and the borrower is slave to the lender.
Багатий панує над бідними, а боржни́к — раб позича́льника.
8 He who sows injustice will reap disaster, and the rod of his fury will be destroyed.
Хто сіє кри́вду, той жа́тиме лихо, а бич гніву його покінчи́ться.
9 A generous man will be blessed, for he shares his bread with the poor.
Хто доброго ока, той поблагосло́влений буде, бо дає він убогому з хліба свого́.
10 Drive out the mocker, and conflict will depart; even quarreling and insults will cease.
Глумли́вого вижени, — й вийде з ним сварка, і суперечка та га́ньба припи́няться.
11 He who loves a pure heart and gracious lips will have the king for a friend.
Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.
12 The LORD’s eyes keep watch over knowledge, but He frustrates the words of the faithless.
Очі Господа оберігають знання́, а лукаві слова́ Він відкине.
13 The slacker says, “There is a lion outside! I will be slain in the streets!”
Лінивий говорить: „На вулиці лев, — серед майда́ну я буду забитий!“
14 The mouth of an adulteress is a deep pit; he who is under the wrath of the LORD will fall into it.
Уста коха́нки — яма глибока: на ко́го Господь має гнів, той впадає туди.
15 Foolishness is bound up in the heart of a child, but the rod of discipline drives it far from him.
До юнако́вого серця глупо́та прив'язана, та різка карта́ння відда́лить від нього її.
16 Oppressing the poor to enrich oneself or giving gifts to the rich will surely lead to poverty.
Хто тисне убогого, щоб собі́ збагати́тись, і хто багаче́ві дає, — той певно збідніє.
17 Incline your ear and hear the words of the wise— apply your mind to my knowledge—
Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання́,
18 for it is pleasing when you keep them within you and they are constantly on your lips.
бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі́ стерегти́, — хай стануть на устах твоїх вони ра́зом!
19 So that your trust may be in the LORD, I instruct you today—yes, you.
Щоб надія твоя була в Го́споді, я й сьогодні навчаю тебе.
20 Have I not written for you thirty sayings about counsel and knowledge,
Хіба ж не писав тобі три́чі з порадами та із знання́м,
21 to show you true and reliable words, that you may soundly answer those who sent you?
щоб тобі завідо́мити правду, правдиві слова́, щоб ти істину міг відпові́сти тому, хто тебе запитає.
22 Do not rob a poor man because he is poor, and do not crush the afflicted at the gate,
Не грабу́й незамо́жнього, бо він незамо́жній, і не тисни убогого в брамі,
23 for the LORD will take up their case and will plunder those who rob them.
бо Господь за їхню справу суди́тиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.
24 Do not make friends with an angry man, and do not associate with a hot-tempered man,
Не дружись із чоловіком гнівли́вим, і не ходи із люди́ною лютою,
25 or you may learn his ways and entangle yourself in a snare.
щоб доріг її ти не навчи́вся, і тене́та не взяв для своєї душі.
26 Do not be one who gives pledges, who puts up security for debts.
Не будь серед тих, хто пору́ку дає́, серед тих, хто пору́чується за борги́:
27 If you have nothing with which to pay, why should your bed be taken from under you?
коли ти не матимеш чим заплатити, — нащо ві́зьмуть з-під тебе посте́лю твою?
28 Do not move an ancient boundary stone which your fathers have placed.
Не пересува́й віково́ї границі, яку встановили батьки́ твої.
29 Do you see a man skilled in his work? He will be stationed in the presence of kings; he will not stand before obscure men.
Ти бачив люди́ну, мото́рну в занятті своїм? Вона перед царя́ми спокійно стоятиме, та не всто́їть вона перед про́стими.
