Proverbs 17
1 Better a dry morsel in quietness than a house full of feasting with strife.
Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
2 A wise servant will rule over a disgraceful son and share his inheritance as one of the brothers.
Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
3 A crucible for silver and a furnace for gold, but the LORD is the tester of hearts.
Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
4 A wicked man listens to evil lips; a liar gives ear to a destructive tongue.
Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
5 He who mocks the poor insults their Maker; whoever gloats over calamity will not go unpunished.
Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
6 Grandchildren are the crown of the aged, and the glory of a son is his father.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
7 Eloquent words are unfit for a fool; how much worse are lying lips to a ruler!
Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
8 A bribe is a charm to its giver; wherever he turns, he succeeds.
Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
9 Whoever conceals an offense promotes love, but he who brings it up separates friends.
Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
10 A rebuke cuts into a man of discernment deeper than a hundred lashes cut into a fool.
На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
11 An evil man seeks only rebellion; a cruel messenger will be sent against him.
Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
12 It is better to meet a bear robbed of her cubs than a fool in his folly.
Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
13 If anyone returns evil for good, evil will never leave his house.
Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
14 To start a quarrel is to release a flood; so abandon the dispute before it breaks out.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
15 Acquitting the guilty and condemning the righteous— both are detestable to the LORD.
Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
16 Why should the fool have money in his hand with no intention of buying wisdom?
На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
17 A friend loves at all times, and a brother is born for adversity.
Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
18 A man lacking judgment strikes hands in pledge and puts up security for his neighbor.
Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
19 He who loves transgression loves strife; he who builds his gate high invites destruction.
Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
20 The one with a perverse heart finds no good, and he whose tongue is deceitful falls into trouble.
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
21 A man fathers a fool to his own grief; the father of a fool has no joy.
Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
22 A joyful heart is good medicine, but a broken spirit dries up the bones.
Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
23 A wicked man takes a covert bribe to subvert the course of justice.
Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
24 Wisdom is the focus of the discerning, but the eyes of a fool wander to the ends of the earth.
З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
25 A foolish son brings grief to his father and bitterness to her who bore him.
Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
26 It is surely not good to punish the innocent or to flog a noble for his honesty.
Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
27 A man of knowledge restrains his words, and a man of understanding maintains a calm spirit.
Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
28 Even a fool is considered wise if he keeps silent, and discerning when he holds his tongue.
І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
