Proverbs 14
1 Every wise woman builds her house, but a foolish one tears it down with her own hands.
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його́.
2 He who walks in uprightness fears the LORD, but the one who is devious in his ways despises Him.
Хто ходить в просто́ті своїй, боїться той Господа, а в ко́го доро́ги криві́, той пого́рджує Ним.
3 The proud speech of a fool brings a rod to his back, but the lips of the wise protect them.
На устах безу́мця галу́зка пихи́, а губи премудрих їх стережу́ть.
4 Where there are no oxen, the manger is empty, but an abundant harvest comes through the strength of the ox.
Де немає биків, там я́сла порожні, а щедрість врожа́ю — у силі вола́.
5 An honest witness does not deceive, but a dishonest witness pours forth lies.
Сві́док правдивий не лже, а сві́док брехливий говорить неправду.
6 A mocker seeks wisdom and finds none, but knowledge comes easily to the discerning.
Насмішник шукає премудрости, — та надаре́мно, пізна́ння легке́ для розумного.
7 Stay away from a foolish man; you will gain no knowledge from his speech.
Ходи зда́лека від люди́ни безу́мної, і від того, в кого́ мудрих уст ти не бачив.
8 The wisdom of the prudent is to discern his way, but the folly of fools deceives them.
Мудрість розумного — то розумі́ння дороги своєї, а глупо́та дурних — то ома́на.
9 Fools mock the making of amends, but goodwill is found among the upright.
Нерозумні сміються з гріха́, а між праведними — уподо́бання.
10 The heart knows its own bitterness, and no stranger shares in its joy.
Серце знає гірко́ту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 The house of the wicked will be destroyed, but the tent of the upright will flourish.
Буде ви́гублений дім безбожних, а намет безневи́нних розкві́тне.
12 There is a way that seems right to a man, but its end is the way of death.
Буває, доро́га люди́ні здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
13 Even in laughter the heart may ache, and joy may end in sorrow.
Також іноді і від сміху́ болить серце, і закі́нчення радости — сму́ток.
14 The backslider in heart receives the fill of his own ways, but a good man is rewarded for his ways.
Хто підступного серця, наси́титься той із доріг своїх, а добра люди́на — із чинів своїх.
15 The simple man believes every word, but the prudent man watches his steps.
Вірить безглу́здий в кожні́сіньке слово, а мудрий зважає на кро́ки свої.
16 A wise man fears and turns from evil, but a fool is careless and reckless.
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гні́вається та сміли́вий.
17 A quick-tempered man acts foolishly, and a devious man is hated.
Скорий на гнів учиняє глупо́ту, а люди́на лукава знена́виджена.
18 The simple inherit folly, but the prudent are crowned with knowledge.
Нерозумні глупо́ту вспадко́вують, а мудрі знання́м коронуються.
19 The evil bow before the good, and the wicked at the gates of the righteous.
Покло́няться злі перед добрими, а безбожники — при брамах праведного.
20 The poor man is hated even by his neighbor, but many are those who love the rich.
Убогий знена́виджений навіть ближнім своїм, а в багатого дру́зі числе́нні.
21 He who despises his neighbor sins, but blessed is he who shows kindness to the poor.
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласка́вий до вбогих — блаже́нний.
22 Do not those who contrive evil go astray? But those who plan goodness find loving devotion and faithfulness.
Чи ж не блу́дять, хто о́ре лихе? А милість та правда для тих, хто о́ре добро́.
23 There is profit in all labor, but mere talk leads only to poverty.
Кожна праця прино́сить доста́ток, але́ праця уст в недоста́ток веде́.
24 The crown of the wise is their wealth, but the effort of fools is folly.
Корона премудрих — їхня му́дрість, а віне́ць нерозумних — глупо́та.
25 A truthful witness saves lives, but one who utters lies is deceitful.
Свідок правдивий визво́лює душі, а свідок обма́нливий — бре́хні торо́чить.
26 He who fears the LORD is secure in confidence, and his children shall have a place of refuge.
У Господньому стра́хові сильна наді́я, і Він пристано́вище ді́тям Своїм.
27 The fear of the LORD is a fountain of life, turning a man from the snares of death.
Страх Господній — крини́ця життя, щоб віддаля́тися від пасток смерти.
28 A large population is a king’s splendor, but a lack of subjects is a prince’s ruin.
У числе́нності люду вели́чність царя, а в бра́ку народу — погибіль воло́даря.
29 A patient man has great understanding, but a quick-tempered man promotes folly.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
30 A tranquil heart is life to the body, but envy rots the bones.
Ла́гідне серце — життя то для тіла, а за́здрість — гнили́зна косте́й.
31 Whoever oppresses the poor taunts their Maker, but whoever is kind to the needy honors Him.
Хто тисне нужде́нного, той ображає свого Творця́, а хто милости́вий до вбогого, той поважає Його.
32 The wicked man is thrown down by his own sin, but the righteous man has a refuge even in death.
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 Wisdom rests in the heart of the discerning; even among fools she is known.
Мудрість має спочи́нок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те ви́явиться.
34 Righteousness exalts a nation, but sin is a disgrace to any people.
Праведність люд підійма́є, а беззако́ння — то сором наро́дів.
35 A king delights in a wise servant, but his anger falls on the shameful.
Ласка царе́ва — рабо́ві розумному, гнів же його — проти того, хто соро́мить його.
